Зустріч сотника та Ісуса викликає більше запитань, ніж відповідей
Ми слухаємо, читаємо цю історію і дивуємось від багатьох речей. Все ніби просто: є чоловік, який просить за зцілення іншої людини, є Ісус, який може це зробити і готовий піти й допомогти.
Але у цьому всьому ми зауважуємо незвичайні події.
Сотник просить не за родича чи рівного собі, а за слугу. Він визнає навіть свою недостойність перед тим, кого завоював. Він вірить і довіряє, що Ісус це може не тільки зробити, але і зробить це, щоб не порушити приписи.
Хіба це не дивно?
Під час окупації Римською імперією ізраїльського народу у кожному містечку були солдати Риму і саме вони пригадували про те, хто тут господар, а хто раб. Але і серед тих окупантів були ті, хто залишився людяним і не боявся показати себе людиною перед іншими. Бо врешті, яка би не була загальна політична чи економічна ситуація від кожного з нас залежить якими ми будемо і яке рішення ми приймемо: людяне чи нелюдяне? …
Зустріч сотника та Ісуса викликає більше запитань, ніж відповідейДетальніше »