Дорогі браття і сестри у Христі, минулого разу ми почули слова Христа про те, хто може бути достойним Його.
Це були слова роз’яснення своїм учням, які мали вирушити на місію. Бо правдоподібно мав настати момент, коли учні зустріли би різні випробування.
Одне із найперших випробувань це: нести Царство Боже чи нести своє царство?
Тому, як може бути достойний Ісуса той, котрий проповідує себе замість того, щоб проповідувати Ісуса?
Як може бути достойним Бога той, який хоче, щоб була його воля, а не Божа?
Як може бути достойним Христа той, хто не йде за Ним?
Тому важливо пригадати з чого все починається.
У Євангеліє від Матея (Мт. 4, 18-23) ми згадуємо про покликання учнів. Це було дуже просте запрошення: “Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей”.
А також це було дуже особливе запрошення: “Йти за Ним і бути рибалкою людей”.
Мабуть це запрошення відразу викликало багато запитань.
Щось в цих словах було цікавого.
Щось було знайоме, а щось викликало здивування.
Наприклад: “Іти за іншим” – це для нас зрозуміло від самого малечку, а також “бути рибалкою” адже вони цього навчилися робити.
Але бути “рибалкою людей” – це було щось незнайоме.
Як правило рибаки ловили рибу, щоб її спожити, або продати. Тобто робили це в своїх цілях.
А от що це означало в запрошенні Ісуса не було до кінця зрозуміло!
Невже, щоб стати тими, які ловлять людей і потім їх продають?
Але вони чули науку Христа і тут щось не збігалось.
Отож, треба було роз’яснення.
І для цього потрібно було піти за учителем. Без учителя неможливо було би отримати правдивої відповіді.
Що ми робимо, коли зустрічаємо якусь не ясність?
Запитуємося? Або краще сказати запитуємо у того, хто може дати нам відповідь.
Натомість, коли ми даємо самі відповідь, то вона може бути плід нашої фантазії. Тобто ми не відповідаємо на запитання, а натомість вигадуємо відповідь.
Якби апостоли залишилися на місці і почали між собою обговорювати те, що Ісус сказав до них, то правдоподібно вони не отримали би правдивої відповіді, але багато би нафантазували.
Наприклад, що Ісус хотів би їх зробити работоргівцями, які би ловили людей і потім використовували їх у своїх цілях.
Скільки в нашому житті є придуманих відповідей?
А як багато придуманих відповідей стали в основі багатьох чуток. І все це була неправда, але ми вірили в це і на цьому будували наші стосунки.
Ось так в неправді живуть багато людей. Вони щось собі думають в голові, щось собі вигадують і не наважуються, щоб зробити крок вперед і пізнати правдиву відповідь.
Апостоли це зробили і вони пізнали, що це означає бути “рибалкою людей”.
У словах якими завершується цей уривок є відповідь:
“І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи добру новину про царство і зціляючи всяку хворобу та всяку недугу в народі.”
Ми добре знаємо те, що апостоли продовжили місію Ісуса. І бути рибалкою – це означає бути слугою і опікуватись тим, що Бог тобі доручив.
Дорогі браття і сестри у Христі, кожний з нас подібно до апостолів може почути цей заклик Ісуса.
Дуже часто таке запрошення – це великий знак запитання.
І ми не відразу можемо зрозуміти те, до чого Бог нас кличе.
І це нормально. Але ненормально тоді, коли ми будемо вигадувати щось, замість того, щоб продовжити досвід йти далі за Ісусом, щоб бути з Ним, щоб слухати Його відповідь, щоб дозволити Йому наповнити наше життя великою радістю.
Наш шлях життя складається із кроків, а шлях духовного життя із запитань і правдивих відповідей.
Ось так, сталось із апостолами!
А чи станеться це з тобою?
А може вже сталось?