Дорогі браття і сестри у Христі, після читання притчі про велику любов Бога-Отця, свята Церква запрошує нас звернути увагу на притчу про Останній суд на цій землі(Мт. 106 зач.; 25, 31-46.). Немов хоче нас попередити, щоб Любов є безмежною, але вона ненасильна і кожен з нас має вибір жити в любові, чи жити поза нею. Щось подібно до того, коли повітря оточує нас всюди і повсякчас, але ми можемо будь-коли ізолювати себе від нього., не вдихаючи його.
Вибір ми здійснюємо завжди: інколи свідомо, а інколи не свідомо.
Звернімо, що у притчі як праведні, так і неправедні запитали: “Господи, коли ж ми бачили …?” Вони були всі здивовані!
Складається враження, що одні робили добрі вчинки і не шукали якогось пояснення для чого вони це роблять, і тому були здивовані, що на них звернули увагу, а інші були здивовані із іншої причини. Здивування не праведних є в тому, що вони очікували, але не отримали, тому були розчаровані. Жили у своїх уявах, але правда виявилась іншою.
Як важливо давати собі запитання, щоб жити у правді!
Адже кожного разу, коли ми зустрічаємо запитання, це для нас запрошення до пошуку відповіді, правдивої відповіді!
Маючи відповідь, ми пізнаємо правду. Коли даємо запитання про нас самих, тоді ми запрошені до пошуку правди про нас самих. Коли даємо запитання про щоденне життя, то пізнаємо правду про щодень, але коли хочемо пізнати вічність, тоді і запитання мають бути скеровані до вічності.
Немов все це просто! Правда? Але: коли ми останній раз давали собі запитання про вічність?
Важливо давати запитання вчасно.
Подібно до притчі про блудного сина, який, пізнаючи правду про себе, опам’ятався і покаявся, повернувся до Батька.
Останній суд теж буде мати запитання і це вже буде останнє запитання і остання відповідь.
Тому Церква запрошує нас вже готуватись до цього. Немов до останнього екзамену. Коли ми, готуючись, самі собі даємо різні запитання, то хочемо, щоб не було небажаних несподіванок.
Перед кожною справою спробуймо дати запитання самому і після кожної справи запитаймось самих себе. А ще краще запитатись у тих, хто дійсно тебе любить!
Чи задумане тебе веде до любові?
Бо той, хто тебе любить, він ще більше тебе буде підтримувати у доброті, або зупинить тебе перед прихованим злом.
+ Немає коментарів
Додайте свій