Допоможеш, все рівно знайдеться «хтось», що «щось» таки знайде для критики і докору!
Не допоможеш, знайдуться ті, хто скористається з можливості критики і докору!
Тому в результаті все однаково… а час і сили твої затрачаєш не однаково. Тому час до часу приходять роздуми: Чи є сенс помагати людям, якщо все рівно будеш критикований!?
Без сумніву заради того, щоб вгодити людям, то це просто знищення себе… і це нагода створювати повід для невдах і проблемних, щоб вони «заблистіли» своїми чорними думками.
На жаль у цей час їхнє базікання голосніше від слів подяки і підтримки, від жестів любові і визнання.
На жаль бракує сміливості закрити перед ними свої вуха і проігнорувати їхній сморід засудження.
На жаль вони здібніші у вилиті бруду на інших від тих, хто, отримавши допомогу, не стає на захист доброти, не продовжує це святе служіння.
Коли ти виснажений і безсилий, на фоні зайнятих собою і задоволенням своїх пожадань, ти себе запитуєш: Чи є сенс помагати людям, якщо все рівно будеш критикований!?
Якщо серед нас є ті, хто опустився до рівня небезпечних, руйнівних, паразитичних індивідуумів, то без сумніву заради них не вартує, бо вони цього не варті.
Якщо ми перестанемо вірити і творити добро, то поступово станемо ними, і їх стане більше.
Якщо продовжимо вірити і творити добро, то продовжимо жити доброю людиною, кожного разу будемо підтверджувати, що запитання : «Чи є сенс помагати людям, якщо все рівно будеш критикований!?» не є запитанням від Святого Духа!
Бо Дух Утішитель має інше запитання, яке тебе не вводить в кризу своїми аналітичними висновками про ККД, а визволяє з неї і запитує чи віруєш менi?
Чи віруєш?