Пасхальне життя: через смерть і погребіння, до воскресіння

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, вже минув тиждень, як ми розпочали торжество Воскресіння, і в той знаменний день ми слухали читання початку Євангелії від Івана, починаючи із слів : ” На початку було Слово … “Ми згадували, що це “слово було в Бога” і це “слово було Бог” – це “Слово сталось тілом і замешкало між нами” і “ми бачили славу Його”! А сьогодні у наступну неділю ми є на завершенні цієї книги.
“Багато ще й інших чудес сотворив Ісус на очу своїх учнів, що їх не записано в цій книзі.  А ці записано, щоб ви увірували, що Ісус – Христос, Син Божий, та увірувавши, щоб мали життя в його ім’я.”
Ці слова початку і кінця нам відкривають важливість Пасхального життя в Ісусі: через смерть і погребення до воскресіння! – увірувавши, щоб мали життя в його ім’я!
Ісус відкрив своїм життям, що не треба зупинятись на смерті і закритості на погребення, а потрібно жити надією, відкритістю на воскресіння.
Ісус спішить до апостолів, які замкнулись у хаті, немов у гробі. Були замкнені і пригнічені, були у страсі і  почутті вини. Вони залишили того, кому обіцяли вірність. Чи не було часом у них і взаємне дорікання? Закритий простір тільки нагадував про смерть і про знищення.
Приходить Ісус, стає посередині і повертає мир їм. Дає дар відпущення гріхів один одному, повертає почуття свободи.
Ось так учить наш Спаситель: не зупинятись на смерті, не закриватись немов у гробі, але прийняти дар воскресіння.

У кожного з нас бувають різні випробування в житті, які нагадують смерть, завершення чогось… саме тоді виникає бажання закритись від всіх і немов “прикотити камінь”, але ми, християни, учні Христа, маємо пам’ятати, що ми –  свідки Пасхальної події: смерті, погребення і воскресіння!
Ісус нам показав, як пережити падіння і смерть, як прийняти погребення, але також і як прийняти воскресіння!

Останні події у земському житті Ісуса були настільки вразливі, що перші християни забажали чинити спомин їх щороку, а подія воскресіння перевершила все – і тому пасхальні святкування є щотижня, що неділі.
Ось тому важливо приходити щонеділі до храму, щоб не залишитись у замкненості того, що тебе немов мертвого  залишає в гробі за печатує у ньому, щоб  наповнитись світлом найбільшої події світу, щоб засвідчити свою віру у того, хто своєю смертю смерть подолав і життя дарував!
Тому ми віруємо не тільки у смерть, але і у воскресіння.

Залишити відповідь