Бути під покровом чи ні?

Loading

А чому під покровом?
Дехто вважає, що приниження – це ознака слабкої людини. Може і так. При цьому слід також пригадати, що гордість – це ознака нерозумної людини. То ким краще бути слабким чи не розумним?
Ісус нас не раз закликає, щоб ми добре обмірковували все наперед: « …який цар, ідучи на бій проти іншого царя, перше не сяде порадитися, чи під силу йому з десятьма тисячами зустріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього? (Лук.14:31)»
Кожного дня ми маємо духовну боротьбу і самі усвідомлюємо, що у такій боротьбі часто падаємо під спокусами ворога? А звідси і висновок, що потрібно нам союзника сильного і міцного.
Цим союзником для нас є Сам Господь Бог, всі ангели і святі. Вони готові нам допомагати і хочуть цього. Але чи ми цього хочемо?

Одним із виявів нашого союзу є наші визнання, ті, що ми прибігаємо під їхній покров. Наша добровільна згода, у якій виявляємо бажання отримувати допомогу від них в часі спокус, тобто духовної боротьби.
Про свято
Свято Покрова має древню історію, бо воно відзначає подію, яка сталася на початку Х століття у Константинополі в часи Візантійської імперії. Тоді вороги оточили місто. У Влахеринському храмі, де зберігався омофор – головний покров Богородиці, молилися жителі міста, щоб Бог захистив столицю Візантії від ворогів.
Під час тієї молитви блаженний Андрій Юродивий(виходець з Київської Русі) зі своїм учнем Єпіфанієм побачили у видінні, як від вівтаря вийшла у оточенні багатьох святих Богородиця у супроводі св. Івана Хрестителя та Івана Богослова та при співі великого хору Святих. Божа Мати клякнула і молилась із всіма людьми, а потім встала і зняла з себе омофор-хустку простягнула над тими, хто молився у церкві – ніби покрила їх. Св. Андрій і Епіфаній, які бачили це видіння, зрозуміли, що Богородиця прийшла, щоб рятувати місто. А для нас це ознака того, що Богородиця покриває своїми молитвами і своєю милістю всіх, хто звертається з молитвою про заступництво до її Сина, Господа нашого Ісуса Христа.
Свято Покрови в Україні
Князь Ярослав Мудрий 1036 р. розбиває печенігів і з вдячності до Бога і Його Пресвятої Матері будує в Києві собор Святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах. В церкві Благовіщення він 1037 р. віддає увесь народ в опіку Божої Матері. І так, з волі нашого монарха, Пресвята Богородиця стає офіційною Заступницею, Покровителькою і Царицею українського народу.
Особливо шанували Пресвяту Богородицю як свою заступницю на Запорізькій Січі. На честь Покрови Пресвятої Богородиці запорожці збудували церкву. А під іконою її Покрова, на стрічці, що була протягнена вгору до Божої Матері, козаки просили: «Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас від всякого зла». Вибираючись у похід, вони вислуховували молебень до Пресвятої
Богородиці та промовляли молитву «Під Твою милість прибігаємо».
То бути під покровом чи ні?
Це вже рішення кожного з нас. Потрібно лише пам’ятати, що просити покрову у Матері Божої – це однаково, що просити помочі у матері рідної. Це зовсім природно для кожного, хто вважає Бога за небесного Батька.

Один коментар до “Бути під покровом чи ні?”

  1. Мені здається, що Пресвятая Богородиця завжди мене оберігала, хоча я не розуміла і дуже рідко просила Її про допомогу. Дівчиною я купила маленьку іконку Казанської Божої Матері і всі наступні роки носила її у своїй записній книжці або у гаманці. Зараз ця іконка у моєму домашньому іконостасі, а на мені образок Богородиці, який мені подарувала моя донька. Тепер маю молитви до Пресвятої Богоматері, можу молитися і своїми словами всюди, вдома, у церкві, на вулиці… І жалкую, що не завжди звертаюся до моєї наймогутнішої Заступниці і Покровительки

Залишити відповідь