Вступна молитва

Господи Ісусе, Ти сказав: «Мир залишаю вам, Мій мир Я даю вам. Не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не лякається”.
Спасителю, сьогодні ми згадуємо Твій шлях страждань, щоб навчитися від Тебе як зберігати мир там, де панує несправедливість, біль і страх.
Нехай цей шлях стане шляхом зцілення наших душевних ран.

Стація I: Ісуса засуджують на смерть

«Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст.» (Ісая 53:7).
Роздум:
Ісус стоїть перед несправедливим судом. Навколо крики, але всередині Нього – тиша. Часто ми втрачаємо душевний спокій тоді, коли боїмося людського осуду, а Христос – ні. Він ніколи не мав страху перед людським осудом.
Цей світ має схильність оцінювати, засуджувати, робити висновки. Ми по нашій людській природі боїмось наслідків від критики або покарання. Тому намагаємось спасти себе від цього і поступово ми виснажуємось, постійно догоджаючи тим, хто нас критикує, осуджує і тримає в страсі. Так ще більше втрачається внутрішній мир.
На суді чи перед натовпом Ісус мовчить, Його мовчання – це ознка спокою, Його глибокий спокій – це велика довіра до Отця. Ісус нам пригадує, що ми створені, щоб бути любленими, а не осудженими.
Слово миру:
«В наверненні й спокої ви спасетеся; у тиші та в довір’ї – ваша сила.» (Іс. 30, 15).
Молитва:
Господи, дай нам душевний спокій, коли нас критикують або несправедливо засуджують.

Ісуса, Сину Божий, Ти віддав Своє життя, щоби ми прийняли мир від Отця.
Хай цей мир буде в наших серцях.
читати далі