Планувати майбутнє з Богом – це запевнення, що все буде добре.
1. “Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.”
Наше життя складається із трьох часів: минуле, теперішнє і наше майбутнє життя. Всі три “життя” є нашими, хоч і не до кінця. Нашими, бо проживаємо їх ми як думками, словами і нашими вчинками. Не до кінця наше життя – бо факти свідчать, що не від нас все залежить і не ми одні є в житті.
Коли любиш, чи можеш бути байдужим, пройти осторонь, находячи оправдання?
1. “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?” А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?” Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.”
У словах двох заповідей Любові показується шлях до вічного життя. Вони важливі не тільки для вічного життя, але і тут на землі життя без них неможливе.
Любов притягує людей один до одного і їх утримує разом. З любові світ постав і любов’ю світ утримується.
Тоді, коли всі говорять про кризу
Криза. Сьогодні це слово стало популярним. Його чуємо по телевізору, пишуть газети на перших сторінках, вживаємо за столом в домашніх розмовах. Як правило, це слово стало поясненням для багатьох складних ситуацій, а для декого це стало і вироком, який змусив відкласти на невизначений час свої мрії, плани.
Ми, християни, чуємо це слово і промовляємо його. Живемо у середовищі, яке перебуває у світовій економічній кризі. Як ми маємо ставитися до кризи?
Доторкнулась до матеріального із вірою і отримала зцілення
1. Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити, підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою – спинилась її кровотеча.
У молитві "Вірую" ми визнаємо, що цей сотворений світ є видимим і невидимим, вказуючи також на матеріальну його частину, яка тісно зв’язана із духовною. Людина – це вершина поєднання видимого і невидимого, матеріального і духовного. Одне і друге зв’язане між собою і мають допомагати один одному у спасінні людини. У цій історії бачимо як хвороба виснажила жінку і бачимо як наблизила сотворіння до Бога через віру.
Зло бажає тільки мучити і нищити, щоб довести до смерті. Милосердя дає життя!
1. Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах. Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!” Бо він велів нечистому духові вийти з чоловіка.
Народ, який жив у гадаринському краю, був чужим народом для євреїв і нечистим, бо споживав "нечистих" тварин, до яких належали свині. Бачимо, що Ісус цілу ніч подорожував, щоб зустрітися із цим бідним чоловіком, у якого увійшло багато бісів – легіон. Милосердя переступає всі кордони і єднає людей в любові. Із тексту бачимо, що любов робить боляче нечистому духові.
І станеться, що один буде тішитися, а інший мучитися, …..
1. Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішно. Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.
У притчі “про багатого і Лазаря” Ісус торкає делікатну тему про багатих і бідних. Дуже часто люди запитують: чому Бог одним дає багато, а інші не вилазять із бідності? Чому немає рівності між людьми? Багато ідеологій хотіли побороти нерівність і їм невдалось. Прочитати все »