Слухати і послухати – це вияв нашої віри
Дорогі браття і сестри, у сьогоднішньому Євангелії Христос ставить у приклад чоловіка поганина, який виявив свою віру у Христа-Спасителя.
Дивлячись на його приклад, пригадаймо і свою віру.
Апостола Павло повчає: віра народжується із слухання.
Віра – це дар Божий. Дар, який потрібно отримати. Отримування цього дару можливе через слухання. Ми слухаємо розумом і слухаємо серцем. Дар віри опирається на знання, пізнання і зберігається у серці людини.
Діти одного батька, які можуть разом спілкуватися із Батьком, якщо захочуть

Троє синів після довгої розлуки зійшлися разом у батьківській оселі. Часу пройшло багато і у кожного вже було своє життя, свій досвід і свої принципи.
Хоч, Батько був один, але так виглядало, що вони не були подібні один на одного. Не раз їм дорікали інші, висміюючи їхнє вороже ставлення та їхні поділ між собою. Сини і самі розуміли, що це не добре. Можливо тому часто не зустрічались, але пройшло трохи часу і цього разу ніхто не відмовився зібратися разом.
Прості запитання із непростими відповідями: Хіба життя не більше від їжі, тіло – не більш одежі?
Ісуса часто називають “Учителем життя”
Титул “Учитель життя” не дають кожному, але удостоюють того, хто вчить “Про ЖИТТЯ”. А Христос вчив як жити і сам був дателем життя. Його поради були дуже прості, але водночас радикальні(конкретні і вимогливі), тому декому видаються важкими до виконання. Христос хоче віри і виконання його настанов на всі 100 %.
Тільки тоді життя буде простим і ясним. А хіба можливо слухати всіх і вгодити всім? Зі всіма можна бути в добрих відносинах лише тоді, коли будеш в простоті і ясності. Прочитати все »
Робіть це на спомин про мене …
Пам’ять про Христа залишена у Таїнстві Євхаристії
“Не залишу вас сиротами” – так казав Христос до своїх послідовників, знаючи, що прийде час розлуки.
Кожна розлука, яка би вона не була, – це віддаль фізична і духовна, що поступово знищує відчуття присутності особи. Через розлуку холонуть почуття, звикається до окремішності і навіть рідні люди стають чужими.
Тому, рідні стараються частіше бути разом. Шукають будь-якої можливості зустрітися, навіть просто так, без причини – лише, щоб відновити відчуття родинності, щоб відчути єдність і наповнитися радістю: як то добре бути разом. Прочитати все »
Шлях від людських нещасть до діл Божих – також твій шлях?
A якщо я цього не маю, що мають інші? Які виникають думки? Хто тебе навчив цих думок? Вони тебе спонукають до добра чи …? Історія про чоловіка, що народився незрячим наштовхує нас на роздуми про людське щастя і нещастя, яке часто пов’язують із Божим благословенням. Чи дійсно нестача в чомусь – це брак Божого благословення чи покарання за гріх? Прочитати все »
Шлях від темряви до світла – також твій шлях?
Зустріч Христа із Самарянкою не була легкою. Відразу відчутна неприязнь жінки до чужинця та її зверхність, навіть, як до чоловіка. Така поведінка може свідчити лише про те, що самарянка мала чи перейняла від інших гіркий досвід минулого, який дуже сильно впливав на її поведінку. Ранити може той, хто сам був і є зранений, хто знає силу болю і знає, що цих може захистити себе, навіть якщо це буде ціною страждання ближніх.



