Дорогі браття і сестри, визнавати воскресіння Ісуса – це визнавати те, що Він живий. Наш месія далі перебуває з нами і супроводжує кожного з нас на дорозі життя. Його ми можемо зустріти не тільки, коли у нас є фізичні болі і трудності, як ми про це згадували у минулу неділю. Бог нас зустрічає у нашій щоденності: при роботі, відпочинку, у сімейному колі. Сьогодні св.Церква пропонує до роздумів уривок із Євангелії від Івана (4:5-42 ), де розповідається про зустріч із Самарянкою біля криниці у простому щоденні. Читати далі Бог – живий і виводить нас із кризи, але чи ми це Йому дозволяємо?
Дорогі браття і сестри у воскреслому Христі, в євангелькому уривку про “Зустріч Христа і Самарянки” ми можемо продовжити наші роздуми про ціль приходу Месії до людства.
Зустріч Христа із Самарянкою не була легкою. Відразу відчутна неприязнь жінки до чужинця та її зверхність, навіть, як до чоловіка. Така поведінка може свідчити лише про те, що самарянка мала чи перейняла від інших гіркий досвід минулого, який дуже сильно впливав на її поведінку. Ранити може той, хто сам був і є зранений, хто знає силу болю і знає, що цих може захистити себе, навіть якщо це буде ціною страждання ближніх. 
Людина складається із матеріального і духовного єства. Вона живе у матеріальному світі і в духовному. Досягає повноту життя, коли уміє гармонійно поєднати ці два світи. Коли ж нема поєднання, тоді приходить криза – це крик душі, яка взиває про допомогу, про зміну, про гармонію.