Дорогі браття і сестри, визнавати воскресіння Ісуса – це визнавати те, що Він живий. Наш месія далі перебуває з нами і супроводжує кожного з нас на дорозі життя. Його ми можемо зустріти не тільки, коли у нас є фізичні болі і трудності, як ми про це згадували у минулу неділю. Бог нас зустрічає у нашій щоденності: при роботі, відпочинку, у сімейному колі. Сьогодні св.Церква пропонує до роздумів уривок із Євангелії від Івана (4:5-42 ), де розповідається про зустріч із Самарянкою біля криниці у простому щоденні.
Ми далі роздумуємо над особливою місією Христа – повертати життя тим, хто його втратив.
Ісус об’являється своїм апостолам, учням, друзям, щоб вивести їх з духовної кризи і утвердити у вірі. Він діє і далі продовжує утверджувати нас у вірі і надихати нас на життя настільки, наскільки ми дозволяємо Йому діяти в нас і утверджувати нас в Істині.
Ось тому: не корисно перебувати у сумнівах, потрібно  вияснювати їх, не корисно закриватися у страсі, потрібно йти на зустріч і пізнавати Істину, не корисно, боятися кризи, адже вона, криза, нам потрібна для духовного зросту, для зросту нашої віри, для зрілості!
Зустріч із Богом і пізнання життя Христа, нагадують нам різні події в нашому житті.
Ісус зустрів Самарянку чи зранену людину?
Читаємо цю просту  історію і відчуваємо, що жінка до Ісуса ставиться насторожено. Вона різка у відповіді, у зверхня у словах. Відчувається навіть холодність, насмішкуваність і самовпевненість. Вона дає якісь відповіді і показує, що вона ніби щось знає. Зовні ніби все виглядає “нормально”, але …
З часом характер розмови змінюється. Тема про її особисте життя зупинила цю полемічну мову. Мабуть вона нагадала про внутрішній дискомфорт і нагадало про її кризу…
Так, вона має заняття у житті, але воно не приносить їй щастя. Так, вона хоче облаштувати своє особисте життя, але вже скількох чоловіків поміняла… і що далі? Якщо вона така самовпевнена, тоді чому її життя таке заплутане? Чому не може відчути щастя, що немов би знайшла?
Ось у розмові Ісус викриває її кризу.
І тепер ми вже бачимо просту зранену жінку, заплутану і в кризі.
Тепер розуміємо, що різке ставлення до незнайомого чоловіка – це була форма захисту. Злоба людини – це не її характер, це наслідки зранення, це свідчення поведінки жертви якогось насильства.
Ісус зустрічає і загоює рани минулого.
Зустріч із Христом – із істиною
Істина проста. вона не потребує складних пояснень із ще поясненнями на попередні пояснення. Дуже часто люди думають, що “чим складніше, тим розумніше” і “правдо подібніше”. Чому? Невже ми не страждаємо від ускладнення?
Бог все створив простим, хоч і все має складну(складену із простих елементів) структуру, але не заплутану. Все має свій порядок і все впорядковано.
Пошук простоти – це перший крок до виходу із кризи
Адже дуже часто в кризу нас вводять заплутаності, не ясності, сумніви і фантазії. Коли людина зустрічає Бога, її життя стає простішим. Її слова стають простішими, її думки наповнюються простотою. З такою людиною все просто. З Богом просто бути, з Божою людиною все стає простішим.
Отож, ми ускладнюємо(заплутуємо) життя чи робимо його простим? Чи ми дозволяємо Богові зустріти нас і сказати правду про нас? Чи ми любимо простоту у думках, словах і поведінці?