Дорогі брати і сестри у Христі, ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Дорогі брати і сестри, перебуваючи у воскресній радості, ми зауважуємо, що поруч з нами багато причин, щоб перешкодити  наповнитися і жити в цій радості.  Ще одна із них  це конфлікти, непорозуміння, суперечки.
Слухаючи уривок із Євангеліє від Івана про зустріч Ісуса Христа із Самарянкою, можемо зауважити що на початку було дуже велике напруження у їхніх відносинах, поясненням може бути задавнений конфлікт між самарянами і юдеями, як звертає увагу євангелист Іван. Конфлікт попередніх поколінь передавався, як спадок і шанувався немов, як якась цінність.
Але в чому є цінність такого сумного спадку? Мати напружені стосунки, доводити до непорозуміння, створювати конфлікти, не мати радості у відносинах?
Навпаки в цьому є велика шкода, бо людина не має миру в своїй душі, її постійно переслідують погані думки, напруження між людьми обмежують можливість їхньої взаємодопомоги і підтримки.
Конфлікти є частина нашого життя, але не причиною для гніву
Конфлікти ми можемо створювати самі, або ж можемо бути залучені, втягнуті без нашого бажання. Конфлікти можуть мати ясну причину і обґрунтоване пояснення, або ж можуть бути, як ми кажемо: “із-за нічого”. Конфлікти можуть бути явними і прихованими. Вони можуть бути вирішені і залишити лише шрам, а можуть бути відкритими і залишитися, як гнійна болюча рана.
Так, конфлікти можемо мати щоденно, бо є недосконалі, але  необов’язково вони мають вести нас до гріха.
Вже на початку Біблії ми чуємо про конфліктну ситуацію між Богом і людьми, між самими людьми. Прихід Сина Божого мав за мету примирити Бога з людиною, зупинити конфлікт і відновити мир, дозволити всім нам повернути рай і вже тут на землі відчути його через наші добрі стосунки наповнені Духом Любові.
Так, коли люди живуть в мирі і злагоді, тоді рай можна відчути вже тут на землі і сповнитися радістю.
Саме тому Ісус ламає схеми наших поділів, які залишили нам наші предки. Ісус хоче, щоб ми зустрічали один одного і раділи цій зустрічі, відчуваючи важливість один одного.
Нагадуймо самі собі і один одному у час напружених відносин: Ми не є вороги один одному! Ми є брати і сестри один для одного, діти єдиного Небесного Отця!
Тому не потрібно воювати один з одним, немає потреби плекати вороже ставлення між собою і передавати чи накидати його іншим і залучати їх до якихось непорозумінь. Скільки наших особистих проблем передалось на родини, на сусідів, навіть на церковні відносини? Що з цього вийшло? Кому була радість?
Божа радість – це радість миролюбивого серця
В історії із Самарянкою сталось справжнє чудо: переміна людини! Жінка, яка спочатку розпочала конфлікт із Спасителем, покаялась і привела інших до Нього. Сама отримала спокій і душевний мир та іншим вказала дорогу.
Дехто каже, що в сперечаннях народжується істина, можливо істина є ця: “всім ми хочемо бути любленими!” Сперечання, конфлікти в цьому не допоможуть, а любов – так! Тому за нами вибір: бути завжди “правими” чи бути завжди “любленими”?