Зустрів самарянку, яка потім стала місіонеркою, або про те, чому нездатні свідчити живого Бога
Христос воскрес!
дорогі браття і сестри, вже більше 20 днів ми звіщаємо радість про Христове воскресіння, у якому ми пригадуємо про надію на вічне життя. Це не було просто колись і так продовжується по-сьогодні. Люди по-різному сприймають звістку про живого Бога. Хтось радісно підтверджує, хтось задля етикету відповідає за звичаєм, хтось дивується, бо свято немов вже пройшло і треба переходити до звичного і нейтрального “добрий день”. Кожен реагує відносно того, як вірить і в якому стані він перебуває у той час. Тому кожного разу звістка про живого Бога може визначити нашу віру, яку ми маємо на даний час.
Історія про жінку мироносицю може пояснити нам, чому ми інколи стаємо нездатні свідчити про живого Бога серед нас.
Життя людини – це постійні переміни
В історії, яку ми сьогодні чули про зустріч Ісуса із жінкою із Самарії при криниці Якова(Йо.4, 5-42.), ми можемо спостерегти як змінювалась поведінка жінки. Вона зробила великий шлях переміни від особи упередженої, яка тримала на відстані всіх, і закритої у своїх трудностях до особи, яка стала відкритою і місійною. Прочитати все »
Дорогі браття і сестри у Христі, радість Воскресіння Христа – це сила, яка перемагає все, що засмучує людину.
Смуток людини прийшов від гріха і від наслідків гріха.
Бог створив людину для радості. Коли стався гріх, то Творець не відмовився від Своєї доброї волі, щоб людина жила у радості. Впродовж людської історії Бог спасав людину від смутку земського і від смутку вічного.
Христове воскресіння – це перемога над найбільшим смутком, що приходив до людини через смертне життя. Тому смерть – це більше не панує, не ставить крапку в людському житті, бо є надія на воскресіння, бо є вже продовження.
Син Божий Своїм воскресінням відкрив ворота раю і кожен, хто взяв свій хрест і йде за Христом, може за воскреслим Сином Божим увійти в цей рай!
В історії про зустріч із Самарянкою ми згадуємо всіх, хто має смуток, хто став заручником смутку.
Смуток може бути з різних причин. Переважно – це вираз нашої невдоволеності. Ми можемо засмучуватись від того, що сталось, від того, що зараз переживаємо і, навіть, від того, що може ще статись. Смуток можемо зауважити і в маленьких дітей. Але на відміну від дорослих, діти стараються швидко покинути цей стан і повернутись до радості.
А дорослі можуть затягувати смуток. Вся справа в тому, що назбируються різні невирішені справи, накопичуються невдоволення і людина звикає, що на її обличчі вираз постійної засмученості, а інколи ми жартуючи кажемо “серйозності”.
Факт, що радість, на превеликий жаль, стає рідкістю, чимось надзвичайним.
Затяжний стан смутку вказує на відчуття безнадії, тобто, що тут вже нічого не можна змінити до кращого. Нам важко це прийняти і ми ще більше засмучуємось. Єдиним, що залишається – це терпіти і залишити на потім: а може якось само…
Зауважмо: коли зʼявляється надія, тоді смуток нас покидає і наше серце наповнюється радістю. (більше…)
Жінка Самарянка – це сучасна жінка?
Христос воскрес
Дорогі Браття і сестри у Христі, жінка самарянка нагадує нам про жінку, яка теперішній час теж шукає багато відповідає на свої болючі запитання. Сьогодні багато жінок після того, як врятували своїх дітей дуже часто перебувають у глибоких роздумах про своє життя, про свої стосунки із дітьми, про своє минуле, про свої рішення.
Питання є, але конкретних відповідей у багатьох з них поки що немає. Багато зізнаються, що події війни та пошуки безпеки немов змусили задуматися над цінностями життя. Адже, коли втрачаєш все, то у тебе залишається тільки те, що маєш. А що маєш?
Як виявилось, із найціннішим взяли із собою багато запитань. Прочитати все »
Він і Самарянка…
Він і Самарянка…
Дві зустрічі в одному місці, але у різну мить життя
Такі різні, але такі важливі ці миті…
Він зав’язав розмову, а вона просто Його відкидала…
Він шанував її вибір, хоч вона сама не знала чого сама бажає, чому вона тут і що тут робить …
він знав, у Нього ніколи немає випадковостей! Прочитати все »
У якого Бога ти віруєш? Яка буде наша відповідь ?
Христос воскрес!
Дорогі браття і сестри у Христі, після свого Воскресіння Ісус 40 днів являвся апостолам та утверджував їх у вірі, щось подібно як перед хресною смертю постійно перебував з апостолами, учнями та іншими людьми, щоб пригадати їм про Бога, Він намагався відновити зв’язок між Богом та людьми.
Бога, котрий хоче, щоб ми пізнали Його, як живого Бога, який хоче жити серед людей і щоб люди постійно відчували Його живу присутність. Тому Ісус постійно ішов назустріч людям, шукав їх. Людям потрібно було лише бути відкритими на Нього.
У п’яту неділю після Воскресіння свята Церква нам подає читання від Євангеліє від Івана(Йо.4,5-42), у якому згадується про розмову із Самарянкою. Ми чули, що у цій розмові було порушено багато тем: політика, релігія і особисте життя. Прочитати все »
Що приносить більше радості: бути “правими” чи “ завжди любленими”?
Дорогі брати і сестри у Христі, ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Дорогі брати і сестри, перебуваючи у воскресній радості, ми зауважуємо, що поруч з нами багато причин, щоб перешкодити наповнитися і жити в цій радості. Ще одна із них це конфлікти, непорозуміння, суперечки.
Слухаючи уривок із Євангеліє від Івана про зустріч Ісуса Христа із Самарянкою, можемо зауважити що на початку було дуже велике напруження у їхніх відносинах, поясненням може бути задавнений конфлікт між самарянами і юдеями, як звертає увагу євангелист Іван. Конфлікт попередніх поколінь передавався, як спадок і шанувався немов, як якась цінність.
Але в чому є цінність такого сумного спадку? Прочитати все »