Бог ставить запитання і запрошує нас до пошуку відповіді. А хіба Він не знає все?
Дорогі брати і сестри у Христі! Цей ювілейний рік – це запрошення Святої Церкви прожити цей рік як паломники надії.
Кожне паломництво – це шлях від нашого звичного місця до святого місця, від наших звичних буднів до надзвичайного, до того, що нас очистить, наповнить і перемінить.
Прийти на святе місце і відразу отримати те, що ти хочеш – це більше подібно до магізму, ніж до досвіду віри, це обман. Хтось інколи так заоохочує: поїдь туди і все станеться, як ти хочеш! будеш мати те, що ти давно вже не можеш мати! Святе місце – це місце зустрічі із Святим, тому називається святе, але це не місце, де виконуються твої бажання.
На цій дорозі ми зустрічаємо різні ситуації, різні виклики. Але для віруючої людини, для паломника, немає випадковостей. Ми віримо в Боже Провидіння і намагаємося в усьому – у словах людей, у подіях, у власних думках – пізнати Божу волю, зауважити “знаки надії”, якими Бог підтримує нас на дорозі спасіння.
І все ж, коли ми, люди, обираємо неправильний шлях, коли схиляємося до того, що не корисним для нас усіх, то Бог, бажаючи нас зупинити і повернути на дорогу спасіння, ставить нам запитання. Дуже часто людина ставить собі запитання… але чи є у них відповіді натхнені надією? Прочитати все »
Дорогі браття і сестри у Христі, цього тижня ми мали можливість почути уривки нагірної проповіді, яка передана нам у 6-тій главі Євангелії від св Луки.
Правдоподібно ця проповідь мала відлуння у всіх інших зустрічах Ісуса із людьми.
У проповіді згадується про блаженних і про тих, кому горе. Згадується про стосунки між людьми. Складається враження, що Ісус спонукає нас до переосмислення нашого духовного життя і нашого життя на землі.
Серцем цієї проповіді була перша заповідь, але з Його уст вона прозвучала по-іншому:
«Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.» тобто не матимете інших богів, кумирів. (більше…)
Будьте милосердні! але як?
в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри, сьогодні ми читаємо ось цей уривок Євангеліє від Луки (6, 31-36) і в котре отримуємо запрошення відповісти на заклик Ісуса: Будьте милосердними!
Цей уривок є лише мала частина із великої проповіді, яку Ісус сказав на горі, яку ми тепер називаємо “гора блаженств”. Бо саме на тій горі Ісус почав звертатися до тих змучених, немічних виснажених людей і назвав їх блаженними.
Ці люди разом з Ісусом піднялися на цю гору і євангелист Лука уточнює, що Ісус став “на рівному місці”. Немов хотів підкреслити, що Ісус хотів бути на рівні із людьми. Бог, який прийшов зі своїх висот на землю, захотів бути на рівні з людиною.
І саме з цією людиною Він страждав, переносив гоніння, приниження, голод і саме з цією людиною Він пережив все те, що переживає кожна людина, яка є в цьому світі.
Ісус хотів бути близько нас!
Тому Він авторитетний, коли каже, щоби ми були ось такими, до якого стану Він запрошує нас, до стану блаженства, бути щасливими!
Коли ми запитаємось: “ну, а як можна бути щасливими під час хвороби, в час переслідування, в час агресії, яку ти переживаєш, у час війни…?”
Важко… важко тоді, коли ти не маєш прикладу! Прочитати все »
Бог з нічого сотворив цей світ, так само і в порожньому серці може насадити райське дерево Любові!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри у Христі, читаючи уривок Євангеліє від Луки( Лк 6, 31-36.), ми згадуємо про Нагірну проповідь Спасителя, яка закінчується притчею про чоловіка, що будував свій дім на піску і той дім завалився, а дім чоловіка, що збудував на скелі, вистояв навіть в часі бурі.
Можемо дійти до висновку, що все сказане на горі є основою духовного життя, є важливим дороговказом до осягнення спасіння. Не випадково багато богословів вказує на те, що заклик Ісуса: “Будьте милосердні, як і Отець ваш Небесний милосердний” – є центральною думкою Євангеліє від Луки і все, що було написано зводиться лише до цього, щоб ми уподібнилися до милосердного Небесного Отця. Прочитати все »
Любити ворогів? Так, як любить Бог!
Дорогі Браття і сестри, сьогодні свята Церква нам пропонує, щоб ми пригадали уривок із Нагірної проповіді Ісуса виголошеної до своїх апостолів та учнів (Євангеліє від Луки 6, 31-36).
Звичайно, якщо б це почули погани чи ті особи, які живуть за звірячими законами, тобто сильніший виживає, а ворогів твого життя треба знищувати, то не було би такої великої уваги до слів Христа і не було би тиші, а була б велика суперечка і можливо, навіть, конфлікт. Вони би сказали, що це поза їхньою логікою життя і він вимагає він них те, що неможливе, абсурдне, бо порушує закон справедливості – винні мають бути наказані.
Без сумніву слова про любов, про прощення і відкритість прозвучали, як сміливий виклик! Дехто можливо подумав, що це шлях до якогось геройства і абсурдних думок! Натомість пояснення Ісуса було просте, що це для нас є шлях поверненням до образу і подоби Божої. Тобто до того створіння, що було на самому початку творення, від якого ми відійшли через гріх.
Різниця між сучасною атеїстичною ідеологією і наукою Церкви є простою. Прочитати все »
Відкрити коло взаємної доброти, як це Бог зробив задля нас
Дорогі браття і сестри у Христі, уривок (Луки 6, 31-36.), який починається словами: «Як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само!» є частиною Нагірної проповіді Ісуса, яка починалась словами про Блаженство: «Блаженні ви…»
На цій горі стояли всі: Учитель та учні. І мабуть, тоді вони вперше почули, що вони є щасливі, блаженні! Навіть тоді, коли цілий світ кричав: які ви нещасні! Але Ісус, дивлячись на них: говорив їм про блаженство, в яке вони увійшли! Це блаженство приходить є не від того, що ти маєш, але від того, що ти відчуєш погляд Бога на собі, відчуєш себе любленим.
Наступні поучення як і апостолам, так і нам, дали розуміння, що є потреба передати цю любов іншим. У цьому можна буде побачити різницю між правдивими віруючими в Бога, учнями Христа, та поганами, тобто безвірками, або ж тими, котрі визнають існування Бога, але не дозволяють сповнитися Божій волі, як це сталось у випадку ізраїльського народу, що закрився у собі: «Устами почитають, а серце далеке».
А тепер ми, котрі називаємо себе християнами, якщо не побачимо цю різницю, то яка буде нам заслуга?
Яка є різниця між нами і тими, які не є християнами? Як часто закидають нам, що ми не подібні на Свого Учителя-Христа! Прочитати все »