Двері із надписом “СОРОМ”
Мандрівник йшов дорогою свого життя. Це був звичайний щоденний шлях, щось його підносило, а щось опускало, щось нагадувало про незручність, а щось приносило радість і легкість дороги. Але одного разу, серед звивистих стежок цієї днини, він побачив щось незвичайне – десь біля краю лісу виднівся вхід у печеру. Вона виглядала привабливо, таємниче, і, ніби вікривалася лише для нього. Над входом до печери висів затертий надпис із її назвою, ледь-ледь можна було розгледіти останні букви “..ІХ”.
Були великі двері, які чомусь були привідчинені. На дверях на потемнілій дошці, теж був надпис, що виблискував на сонці. Було написано старими буквами: “СОРОМ”. Прочитати все »
Спасти світ духовно і матеріально за прикладом апостолів
Дорогі браття і сестри, вітаю усіх із завершенням Апостольського посту та із Торжеством Святих Петра і Павла, спомин яких цього року творимо у неділю, коли читаємо уривок із Євангелії від Матея 9: 1-8 про зцілення недужого розслабленого, що лежав на ношах, якому Спаситель простив гріхи.
Прощати гріхи? чи просто зцілити?
Ісус міг просто сказати: Встань і ходи! Натомість відкрив усім, що той розслаблений чоловік потребував не тільки фізичного, видимого зцілення, але найперше духовного, невидимого.
Матеріальне чи духовне? Тіло чи душа? Прочитати все »
А Тобі гріхи відпускаються?
Дорогі браття і сестри у Христі, в історії з Євангелії “Про відпущення гріхів розслабленому” ми можемо зауважити обурення людей, які почули, що Ісус показав свою силу над гріхом і його наслідками. Виявили незадоволення через те, що Христос простив людині гріх і відпустив їй належну кару. А що тут дивного і не правильного? Прощення є основним знаков Любові. Бог Отець через Сина прощає гріхи і цим показує Свою любов і до грішників.
Невинний страждав за винних
Відпущення гріхів – це не просто прощення, це також помилування від кари за гріх. Вираз «козел відпущення» відомо з біблійних часів – первосвященик покладав гріхи свого народу на ні в чому невинного козла, якого потім приносили в жертву, або просто відпускали на певну смерть. Прочитати все »
Коли б’ю поклони – пригадую свої гріхи, а також Божу любов
Мої очі дивляться на ікону. Очі Христа дивляться на мене. Між нами твориться єдність. Друг з другом, брат з братом, Творець із сотворінням. Любо дивитися у такі чисті очі, легко відчуваєш себе в Його присутності. Хочеться просто мовчати і споглядати, пригадуючи всі добродійства отримані від самого Бога.
За якийсь час пригадую свій гріх. Той гріх, що відвернув мою увагу від Бога, затер мені пам’ять про Божу доброту, схилив мою голову до долу і пригнув мене до землі. Мої коліна згинаються, руки тягнуться до низу, голова нахиляється до землі. Бачу темінь. Відчуваю незручність і приниженість. У такому стані Прочитати все »