Який найкращий дарунок для Марії?
Коли ми йдемо на день народження до близької людини, ми завжди замислюємося: «А що ж подарувати?» Дехто запитує напряму, дехто намагається вгадати, що саме принесе радість. Ми вітаємо, висловлюємо побажання, шукаємо найкращий дарунок, щоб сказати людині найважливіше: «Дякую, що ти є. Твоє життя — це цінність для мене».
Сьогодні ми зібралися на спільну молитву і Божественну Літургію, щоб відзначити день народження Пресвятої Богородиці. І мимоволі виникає те саме людське запитання: а який дарунок ми, земні і немічні, можемо принести Такій Матері? Що можемо подарувати Тій, яка дарувала світові самого Спасителя?
У Святому Письмі ми знаходимо відповідь, промовлену Нею сама в духовній радості: «Бо віднині облажатимуть мене всі роди».
Найкращий подарунок для будь-якої матері — це можливість виявити своє материнство. Мати щаслива тоді, коли діти приходять до неї, коли приносять свої тривоги, свою любов, свої прохання і свою вдячність. Найкращий наш дарунок для Богородиці – це дозволити Їй бути нашою Матір’ю. Це наша щира молитва, це наше звернення до Її покрову та опіки. І в цьому є Божа воля.
Бог не просто кличе нас до вічного життя – Він створює умови для нашого спасіння.
Марія стала Тією, через Яку ці умови здійснилися в історії людства. Дарувавши світові Христа, Вона відкрила нам дорогу до вічності.
Тому сьогодні, коли ми єднаємося коло Євхаристійної Чаші, ми складаємо Їй найвеличнішу шану. Бо вшановуючи Її Сина – ми вшановуємо Її. Віддаючи все життя Христу, як молимось в Літургії: ” Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіми святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.”— ми даруємо Богородиці найбільшу радість, яка тільки може линути з землі до Царства Небесного.
Наша сьогоднішня молитва неха стане тим щирим дарунком, який принесе втіху Матері Божій, а нам усім — Її заступництво та благословення.
Амінь.
Найкращий дарунок
Наближався день народження матері, і маленький хлопчик уже кілька днів ходив сам не свій. Він усе міркував, чим би тішити маму, що такого особливого їй подарувати.
Увечері, перед самим святом, він прийшов до неї, сів поруч і тихо, з дитячою турботою спитав:
– Мамо, а що б ти хотіла отримати на свій день народження? Який дарунок для тебе буде бажаним?
Мама ніжно всміхнулася, погладила сина по голові й спокійно відповіла:
– А я вже маю свій дарунок, синку. Бог подарував мені його, і це дарунок на все моє життя.
Хлопчина замовк, задумався й почав уважно розглядати кімнанту довкола. Він подивився на полиці, на вікна, заглянув на кухню, ще раз роздивився кутки кімнати… Але так і не побачив нічого нового чи незвичного в хаті. А мама загадково усміхалась.
– А де ж він, мамо? – здивовано перепитав він, з здивуванням дивлячись їй у вічі.
Мати глянула на нього з невимовною любов’ю й ніжно мовила:
– Тут. Просто переді мною.
Хлопчик ще більше здивувався. Його оченята широко відкрилися. Ще мить і зʼявилась світла усмішка. Його обличчя буквально засяяло.
– То це я?! – вигукнув він. – Я – твій дарунок? Для тебе?
Мати пригорнула його до серця й тихо відповіла:
– Так, мій синку. Ти дарунок для мене.
Наступного дня син від самого ранку клопотався. Він вдягнув свою найкращу, святкову сорочку, чекав гостей і щоразу, коли хтось стукав у двері, першим біг відчиняти.
Коли всі зібралися за великим святковим столом, пролунали перші привітання і всі сіли за стіл. Та замість того, щоб бігти гратися чи сідати між однолітками, хлопчик підійшов до матері. Він мовчки сів поруч із нею на стілець, міцно-міцно обняв її за шию, прихилився до щоки й тихо, так, щоб чула тільки вона одна, прошепотів:
– Мамо… я твій дарунок.
Мати затамувала подих. Серед усього того святкового шуму ці кілька слів пролунали для неї голосніше й тепліше за всі урочисті побажання.
Вона поцілувала сина в чоло, обняла у відповідь і зрозуміла, що жоден подарунок у світі не зможе зрівнятися з цим відчуттям: бути матірʼю і бачити щире дитяче щастя.
Минули місяці і в день народження сина мама почула слова з дитячих уст:
– Ти є для мене даром!
Дорогі браття і сестри у Христі, святкуючи день народження Марії ми сповнюємось великої радості! Ця радість є від усвідомлення того, наскільки ця подія є важливою для нас. Чим більше усвідомлення, тим більша радість.
Їм зрозуміло, а нам?
Радість для Йоакима і Анни була велика – це зрозуміло, бо чекали дитя довгі роки! Будучи принижені клеймом “бездітні”, вони очікували народження Марії, бо це стало визволенням від косих поглядів на священика і на Анну за походженням із царського роду.
Радість для неба – це також зрозуміло, бо саме це дитя було покликане до особливої місії – дати плоть Богу і дати Людську любов Божому Сину.
А яка радість людству?
Відповідь знаходимо у повчанні Церкви і в нашій особистій позиції до Марії.
Тропар свята проголошує: “Різдво Твоє, Богородице Діво,* радість звістило всій вселенній,* з Тебе бо засяяло Сонце правди – Христос Бог наш.* Він, розрушивши клятву, дав благословення* і, ударемнивши смерть,* дарував нам життя вічне.”
Усі, хто прийняв спасіння від Христа, не може оминути всіх тих, котрі приготовляли прихід Божого Сина. Почитання Марії є особливим, бо вона була вибрана, щоб бути останньою і першою у цьому Ділі Спасіння.
(більше…)
У День народження Марії
Прихід месії на землю до людства міг бути у різний спосіб. Можливо хтось очікував щось дуже величне і яскраве, гучне і торжествене, як врешті людська фантазія собі це дозволила у різних художніх та мистецьких творах. Але насправді все відбулось у природній і надприродній спосіб, у тихий і із гучним відлунням таїнством. І все завдяки тій, котру чекали довгі століття, що мала стати Матір’ю для самого Сина Божого.
Саме її народження у собі поєднало людське і Божественне, тихе із гучним відлунням.
У Бога все відбувається у поєднанні, тому не дивно, що саме у Марії поєднується те, що за людською логікою не можливо поєднати.
Її назвали Марія, возлюблена!
Бо так Богу уподобалось, бо саме у ній можемо віднайти відповідь на багато запитань: як жити із Богом і ближніми? Як бути самими собою і стати такими, як цього хоче наш Творець? Як поєднати у своєму житті все, що допоможе тобі стати частиною великого Божого задуму?
Марія, так Богу уподобалось!
Саме Вона могла родити Сина, який був возлюбленим Сином! Бо так, Отче, Тобі уподобалось. Прочитати все »
Вибір між Мартою і Марією, між Євою Старого і Нового заповіту
Дорогі Браття і сестри у Христі, сьогодні ми святкуємо Торжество Різдва Пресвятої Богородиці, складаємо подяку Богові за народження Тої, Котра стала земською Матір’ю нашого Спасителя і стала також Небесною Духовною Матір’ю для кожного, хто називає себе учнем її Сина.
У цей торжественний день Свята Церква закликає нас до роздумів над двома уривками із Євангелії від Луки (Лк 10, 38-42; 11, 27-28), які здавалося б не мають прямого відношення до особи Пресвятої Богородиці, але саме ці уривки спрямовують нас до глибоких роздумів над вибором, який мали батьки Йоаким та Анна та вибором, що мала і сама Пресвята Дівиця. Прочитати все »
Марія виявляє повагу до Бога від народження
Дорогі браття і сестри, сьогодні ми святкуємо день народження Пречистої Діви Марії, котра стала Матір’ю Спасителя Христа Ісуса. У день народження за звичаєм згадується життя. Ми мало знаємо про неї, але все, що стало відомо, все пов’язується із простими, але спасительними словами “Виконання Божої волі” Прочитати все »
Різдво Богородиці – це також відповідь на прохання тих, хто уповає на Господа
Різдво Пресвятої Богородиці є великим Торжеством, що входить у дванадцять найбільших свят Церкви. Саме це свято нам пригадує те, що Господь, щоб прийти на землю для спасіння людства, мав народитися як звичайна людина.
У Нього мала бути мама, через яку Він мав отримати фізичне тіло і яка мала би бути Його опікункою. Це не могла бути будь-яка людина, це мала бути вибрана особа.