Боже Слово сіється, а як його зібрати?
Коли говорить людина і ти її слухаєш, то слухаєш вухами, а коли роздумуєш, то чуєш свій голос і слухаєш серцем. Точки до роздумів:
1.Ось вийшов сіяч сіяти. І як він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та видзьобали його. Ця притча нам звертає увагу на те, як ми сприймаємо Божу науку, яку чуємо у Церкві, читаємо в книжках, роздумуєм про неї на приватній молитві. Є такі моменти, коли ми відчуваємо, що це Боже слово не залишається у нас, його немов хтось забирає… Прочитати все »
Слово Боже: живе чи написане, або про школу віруючого серця
“Біблія це – книга життя! – крикнув молодик до людей, – Без неї я не можу жити! Вона є зі мною завжди і я навіть не уявляю свого життя без цієї Книги книг”. Люди із захопленням слухали мужні слова молодого проповідника, котрий своїм життям звертав увагу на важливість мати і читати найважливішу книгу. Він потім часто згадував про те, що Слово Боже має бути живим і навіть цитував друковані букви, тикаючи пальцем на пошарпані сторінки. Слухаючи такі поучення, чомусь ростуть знання, а віра не народжується від такого слухання, адже віра – це тоді, коли чуєш серцем, зберігаєш у серці і переживаєш серцем. Прочитати все »