На одній гостині торкнули розмову віри і один із гостей згадав свій шлях з рідного дому, коли ще з раннього віку подався у світи. Розстібнувши комір сорочки він показав хрестик, який подарувала йому мати. Це і було поясненням, чому візерунок і форма більше нагадували жіночу прикрасу ніж чоловічий хрест. Дарунок матері він завжди ніс із собою на знак материнського благословення і її постійної молитви. У хвилинах самотності він притискав до грудей хрестик і потім цілував його, шепочучи, повторюючи слова матері: “ти не сам!, так, я не сам!” Читати далі Три друга, три хрести, три різні історії, але Він один
Після Богослуження жінка підійшла до священика і попросила поблагословити хрестик, який нещодавно придбала. Вона простягнула долоню, на якій виднівся великий золотий хрестик і з піднятим тоном промовила: «Ось погляньте, який він красивий. Я спеціально вибирала такий величавий та з багатьма орнаментами. Я вже приміряла, мені і до мого одягу гарно підходить. Буде приємно його носити і зовсім несоромно перед людьми.»