Коли ти мене зобов’язуєш до таємниці, то робиш мене в’язнем …
Коли ти мене зобов’язуєш до таємниці, то робиш мене в’язнем почутого, яке не можу вільно розголосити, поділитись із ним і поширити.
ти розумієш, що я вимушений жити у самотності, у постійному страсі, щоб тримати прихованим те, що не може бути для всіх.
Як багато є твоїх таємниць і як багато в’язнів довкола тебе?
Таємниця – це також є тягар, що носиш у своїй пам’яті. Для чого себе навантажувати? Для чого це тягар закривати за 7-ма замками? Для чого має займати місце у мені? Прочитати все »
Коли ти мене зобов’язуєш до таємниці, ти робиш мене в’язнем почутого.
Коли ти мене зобов’язуєш до таємниці, ти робиш мене в’язнем почутого.
Я не можу вільно поділитися цим, поширити чи винести на світло.
Ти розумієш, що я змушений жити у самотності, у постійному страху, щоб приховати те, що не призначене для всіх? Прочитати все »
Бог питає: Чи ти хочеш … ? Відповідь може дати тільки вільна людина
Бог питає: Чи ти хочеш … ?
Відповідь може дати тільки вільна людина
м. Генуя
Прочитати все »
Чому Бог дає людині вибір? Як ми приймаємо рішення?
Темою нашої наступного синодального слухання є “Розпізнавання та прийняття рішення”.
Приймати рішення – це ознака рівня нашої зрілості. У кожному рішенні ми показуємо якими ми є. Все наше життя наповнене нашими рішеннями та рішеннями інших. Але перед тим, як ми приймаємо рішення, є ще вибір! А після кожного нашого рішення є наслідки. Інколи вони є неочікувані. Від чого це залежить? Чому ми інколи з радістю приймаємо рішення, а інколи боїмось і уникаємо їх. Чому дивуємось, а інколи навіть жахаємось від наслідків і кажемо: “хотілось, щоб все було добре, а вийшло…” Факт залишається фактом, що поки ми є на цій землі від самого народження до завершення нашого земського шляху ми будемо мати вибір, будемо приймати рішення і будемо мати наслідки. Прочитати все »
Чи батько давав можливість синам говорити? Бо говорити треба!
Роздумуємо над притчею і над темою
Темою нашої наступного синодального слухання є “Надавання Слова”.
Слухати – дуже важливо, але одразу постає питання: Кого слухати? Хто буде говорити? Чи буде мати можливість і нагоду звернути до нас своє слово? Від кого і від чого це залежить, щоб інша людина відверто, без упереджень і відповідально з нами спілкувалась?
Що ти відчуваєш в той час, коли ти бажаєш промовити до людей, або вони бажають почути тебе?
Хай Бог благословить на ці роздуми і на ділення у наших синодальних групах
у суботу/неділю після Літургії.
Роздуми над Привітанням на Різдво: Що Бог покладе тобі на серце цього року?
Настає час, коли ми дивлячись один одному в очі, підписуючи листівку, беручи в руки смартфон чи стукаючи по клавіатурі компютора, задумуємось, що сказати, що висловити, що написати у привітанні із Різдвом?