Я Йому про матеріальне, а Він мені про духовне
Людина складається із матеріального і духовного єства. Вона живе у матеріальному світі і в духовному. Досягає повноту життя, коли уміє гармонійно поєднати ці два світи. Коли ж нема поєднання, тоді приходить криза – це крик душі, яка взиває про допомогу, про зміну, про гармонію.
Сьогоднішня розмова Ісуса із Самарянкою показує просту реальність нашого життя. Пояснює той факт, коли ми можемо: слухати і не розуміти, читати Слово Боже і залишатися при думці, що це не для нас написано. Але Бог є Богом для всіх і промовляє до кожного. То чому ж нам або ж іншим деколи буває невідкрито? Прочитати все »
Сьогодні в Українських церквах відзначають “День хворого”
Не можемо назвати – це святом, бо святкувати те, що ти перебуваєш в хворобі, не є логічним. Хіба можеш радіти від того, що приносить тобі біль?
Сьогодні хочемо насамперед звернути особливу увагу на хворобу і на хворих. Хочемо сьогодні за них молитися, хочемо їх підтримати і хочемо навчитися від них. Це і буде наше святкування. Святковий день – це святий день, особливий день. Нехай у цьому дні освячуються хворі і всі, хто поруч них. Прочитати все »
Христос воскрешає все життя: духовне і тілесне
Ось, ми вже святкуємо третю неділю після Пасхи. У першу неділю після великого торжества Воскресіння чули про мир, який Христос повернув своїм учням, у минулу неділю згадували про мироносиць, які не втратили мир і його несли іншим (несли до горбу миро-олію, а винесли мир-благословення). Сьогодні ж ми пригадуємо воскресіння розслабленого.
Так, воскресіння. Це не було звичайне оздоровлення від хвороби, доказ цьому є простий опис цього немічного чоловіка: мав тілесну хворобу, що прикувала його просто до землі і мав духовну печаль від того, що ніхто йому не хотів допомогти. Він ніби жив, але тільки фізично, тому: чи можна було назвати життям? Можна хіба назвати: існування в безнадії, душевна смерть, час очікування фізичної смерті.
Зі святом вас «Жінки християнки», дорогі сестри у Христі!
Сьогодні святкуємо 2 Неділю по воскресінні – Неділю Мироносиць.
Згідно звичаю тіло померлого мало бути помащено пахощами. Це була остання честь тілу померлому. Для жінок Нового Заповіту це була остання можливість виявити пошану і любов, до Учителя, котрий змінив їхнє життя.
Вони йдуть до гробу, знаючи, що апостоли налякані і замкнені в домі чогось чекають. Йдуть до гробу і знають, що камінь великий і їм буде не під силу його відкотити. Щось штовхає їх робити крок за кроком, відкидаючи думки про страх і про непевне майбутнє.
Дорога до Емаусу – це і твоя дорога до пізнання Бога
“ Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, що звалось Емаус, шістдесят стадій від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. Як вони розмовляли та сперечалися між собою, Ісус наблизився і йшов разом з ними, але очі їм заступило, і вони Його не пізнали.”
У цей третій день Христового Воскресіння, можемо пережити разом із апостолами цю знаменну подію. Це буде можливо тоді, коли це свято буде також нашим особистим святом. Коли кожен з нас пережиє особисте воскресіння. Прочитати все »
Нехай буде воля Твоя у всьому: у славі і у хресті
В’їзд в Єрусалим
Христос в’їжджає з великим тріумфом до Єрусалиму. Всі Його вітають і віддають Йому честь. Дехто заздрісно дивиться в Його сторону, як і раніше, коли бачив велику кількість людей біля Нього, Учителя Мудрості, Провідника людей. А ще дехто його супроводжує, називає Його Сином Божим, хоче поєднати царське майбутнє.
Христос приймає все з покорою, не боїться ні слави, ні похвали. В той же час, дивлячись на Єрусалим, бачить місце своїх останніх днів, дивлячись на людей радісних, бачить своїх грізних суддів, які дадуть останній вирок. Господь в цю мить радіє. Не перестає любити людей, не забороняє їм висловити все те, що відчувають у своєму серці. Прочитати все »