Якщо нести хрест, то нести його разом і не соромитися Бога!
Дорогі брати і сестри у Христі, ось ми вже на середині дорозі Великого посту. Ще минулої неділі ми говорили про те, як важливо постити разом, щоб піст не був обтяженням, але навпаки – був постом великої радості, яку можемо пережити завдяки взаємній підтримці. Яскравим прикладом були друзі, які допомогли грішному товаришу зустріти Спасителя і отримати звільнення від його хвороби. Сьогодні Свята Церква закликає нас звернути увагу на святий хрест, не тільки як на місце смерті нашого Відкупителя, але також як спосіб наслідування Христа.
Слова Спасителя: “Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за мною.” є запрошенням і водночас умовою, щоб бути у Царстві Божому. Бачимо у цих словах, що Христос хоче, щоб ми йшли разом із Ним хресною дорогою нашого життя, щоб кожен ніс свій хрест, але разом із Ним. Таким чином об’єднані із Христом і між собою трудності нашого життя не будуть такими важкими. Христос прийшов на цю землю не тільки для того, щоб ми сповнили першу заповідь любові – любити Бога, але також і щоб об’єднати нас між собою, виконуючи другу заповідь любові. Прочитати все »
Не бути байдужим, не мовчати на гріх і не вводити в інший гріх
Дорогі Браття і сестри у Христі, ми продовжуємо святий піст і тепер маємо нагоду ще більше задумуватися над тим, яка важлива підтримка у дорозі очищення, як важливо постити разом і допомагати один одному у дорозі до Бога.
В часі посту ми глибше задумуємося нашим духовним життям, над нашими відносинами з Богом, над нашими відносинами із ближніми.
Роздуми на Святим Письмом по особливому відкривають нам Божі істини у нашому щоденному житті. Сьогоднішня історія про друзів, які принесли розслабленого до Христа звертає нашу увагу на те, що друзі підтримали бажання хворого бути зціленим, а це могло бути можливим тільки завдяки зустрічі з Богом. Як потім виявилося це був грішний чоловік. Прочитати все »
Наша довершеність в уподобанні до Бога і у взаємній підтримці
Дорогі браття і сестри у Христі, у першу неділю посту ми Торжествуємо! Так Церква закликає нас вгору піднести серця і сповнитися духовної радості. Радості, яка походить від Бога, від свідомості, що ми ще більше наблизились до Бога через молитву, жертвенність, стриманість і діла любові.
Цим самим ми відновлюємо образ Божий у нас, що міг бути втрачений після духовної боротьби, що завершилась упадком. Тепер ми, підтримуючи один одного, вступили у пору нашого очищення, відновлення втраченого. У цьому допоможе нам Бог, що чекає улюблених дітей, щоб дарувати їм одяг праведності.
Сьогодні особливо споглядаємо на ікони, почитаємо їх і пам’ятаємо про “живі ікони”, тобто наших ближніх сотворених на образ і подобу Божу. Прочитати все »
Це правда, що ми не можемо дійти до Божого Царства самі, тобто не допомагаючи іншим?
Дорогі Браття і сестри у Христі, притча про Останній і остаточний Суд (Євангеліє від Матея 25, 31-46.) дає нам відповідь на запитання, що буде при кінці цього світу. Свята Церква заохочує нас у часі приготування до Святого Великого посту роздумати над подією, яка вирішить долю нашої вічності. Прочитати все »
Стрітення Господнє – це зустріч, яка змінює. Але чи кожного?
Дорогі браття і сестри, у Торжестві Стрітення Господнього, зустрічі Спасителя із праведними людьми ми згадуємо про особливість цієї зустрічі – вона сповнена великої радості.
Найперше, що вона була очікуваною як зі сторони Бога, так зі сторони людей. Це показує, що ця зустріч була виконанням обіцянки, і водночас була дуже бажаною. Скільки в нашому житті є зустрічей і скільки з них є бажаними? Тому зустрічі з Богом має бути бажаною і очікуваною. Саме тоді ця зустрічі буде радісною.
Ми маємо багато нагод зустрітися з Богом у Божому храмі, у приватній молитві, у читанні Святого Писання, у творенні діл милосердя. Чи кожне із цих діл завжди нам приносить радість? Прочитати все »
Це правда, що ми можемо бути бездоганними у вчинках, але недосконалими в любові?
Дорогі Браття і сестри у Христі, наступним кроком у приготуванні до Святого Великого посту будуть роздуми над притчею про Доброго батька і його синів(Євангеліє від Луки 15, 11-32.).
Безстрашна доброта батька показує його велику любов до його синів. Батько не боїться втратити майно, його діти йому важливіші. Він навіть готовий пожертвувати своє майно, щоб зберегти любов між любленим сином.
Де є любов, там нема страху. Тому в часі всієї історії ми бачимо батька спокійним, без тривоги та переживань. Він не мав страху втратити своє майно і довірити його сину, не мав страху відпустити недосвідченого сина в далеку дорогу, не мав страху прийняти його, не було і страху вийти до старшого сина та бути приниженим перед ним. Люблячий батько не має страху, бо любить. То ді ж чому батьки мають страх перед дітьми, а діти перед батьками? Чому батьки переживають і клопочуться, нервують та бентежаться? Де ж є та любов, що проганяє страх? Прочитати все »