Категорія: Цікаві історії

Прощення – це коли ми звільняємось від поганих думок і спогадів, від болю у душі. Це коли ми скидаємо і звільняємо з себе тягар носити з собою образу.Одна жінка була дуже образливою на інших людей і, звичайно, що її життя було дуже особливим. Його особливість була у тому, що жити ставало все важче, хоч вагомих труднощів вона не мала.
Коли прийшла за порадою до одного старця, то Прочитати все »

Один чоловік прийшов до мудреця з прохaнням: «Я хочу почути Богa». Мудрець погодивcя, aле поcтaвив умову: “Виконуй те, що тобі cкaжу і почуєш”. Прочитати все »

Життя у місті сильно відрізняється від сільського життя, де всі про кожного знають. У селі подія однієї людина стає подією усіх, у місті підкреслюють приватне життя і ти поволі губишся в потоці різних життів і ситуацій.
Ось так, роздумуючи, йду по вулиці одного великого міста і переконуюся у тому, що кожен живе сам  по собі. Думаю і ловлю себе на думці, що і я також, як і всі, постійно перейнятий своїми проблемами і на життя інших у мене просто немає часу. Хмм … часу… ні, час можна знайти. Значить бажання. Хоча … бажання теж є. То, що тоді? Прочитати все »

Наближався день народження батька. Дочка, але вже мама, сказала своїй дочці, що завтра вони запрошенні на день народження до діда. На цьому розмова закінчилась. Наступного дня, коли мама повернулась з роботи, дочка запиталась у мами: «А що ми подаруємо дідусеві?» У цю ж мить жінка заклопоталась і розгублено почала шукати по хаті, що би то подарувати своєму батьку…
На її щастя вона знайшла одну непотрібну їй річ, яка вже довгий час перекидалась у хаті і ніхто не міг знайти їй призначення. «Ось це і подаруємо дідові» – зітхаючи, але радісно промовила мама.
Вже при виході з хати дитина несміливо із схиленою головою промовила: «Замало …» Прочитати все »

Одного разу мама висварила сина за те, що він не закрив кран з водою. Хлопчик був ще маленький і не розумів, що це означає економити воду. Тоді мама йому пояснила, що так вода витрачається намарно, бо її ніхто не використовує і вона тоді тече без користі. Прочитати все »

І ось настала неділя. Я поспішав до церкви. Все йшло по програмі: в далині виднілась церква, з будинків виходили дорослі, тримаючи за руки позіхаючих дітей. Відчувалась ранкова свіжість. За якусь хвилю моя рука поволі тягнеться до кишені у пошуках милостині, щоб кинути якийсь гріш жербракові, котрий кожної неділі сидів при брамі храму.
Він сидів у дуже зручному місці – за брамою, тому його побачити з вулиці було нелегко. Коли хтось переходив браму і вступав на церковне подвір’я, жебрак простягував руку і просив милостиню. Це була Прочитати все »