Дитина повернулась додому десь під вечір і подзвонила в двері, щоб їй відкрили. Батьки чекали, тому із поспіхом радо відкрили двері і дещо здивувались. На порозі стояло дитя, котре лише нагадувало їхню дитину. Справа в тому, що вона була настільки брудна, що її нелегко було впізнати відразу, навіть батькам. Голос дитини підтвердив свою приналежність до сім’ї, і першим словом було: «Я дуже хочу їсти! Дайте мені щось повечеряти і відразу буду йти спати»
Батьки оцінивши всю ситуацію, відповіли дуже рішуче: Читати далі Тест на добрих батьків, або про те, чи віримо ми в Боже батьківство →

Одного разу син побачив, як батько прийшов додому і старанно ховав, як потім з’ясувалось, вкрадену річ. Батько-злодій зауважив здивування сина і наказав нікому не розповідати про це, що він побачив, бо таке потрібно приховувати від усіх, щоб не було біди. Син вірно дотримався обіцянки і нікому не розказав.

Читати далі Слова заохочують, а приклад потягає →

Одного дня, ти мене запитав: як у мене справи?

Я відповів, що справи ідуть погано. Тоді ти відразу почав розпитувати про них і справді почав цікавитись ними до деталей.

У слід за цим прийшли твої повчання, які я вже давно знав і про це тобі сказав. Тоді ти почав мене переконувати, свідчачи прикладами життів інших людей, як вони переборювали подібні проблеми. Але я і це не сприйняв, тому реагував байдуже на це, підтакуючи головою. Мої очі дивились на тебе, а серцем був десь далеко… Читати далі Я не один. Мені цього достатньо →