Хто хоче бути перший, нехай буде слугою всіх

В історії цілого людства можемо чітко побачити велике бажання людей до першості, до величності, до вищості понад усіма.
Це бажання було ще у Адама і Єви, коли захотіли перевершити себе, своє покликання. Вони зробили крок до цього пізнання і результатом було їхнє падіння. Саме це показує нам наскільки є небезпечно прагнути того, що є понад людину.
Дай людині владу і вона покаже, хто вона є насправді
Цей вислів ми добре знаємо і, навіть, його пережили на собі не раз. Що ми тоді відчували, коли він нас залежала доля людини: своєї дитини, чоловіка/жінки, підлеглого, товариша? Простим нашим словом, рішенням ми могли змінити хід історії життя людини. Хто керував кількома людьми, то міг змінити хід історії багатьох людей, і можливо цілого народу. Мати владу – це дуже відповідально.
Мати владу – це мати вплив на інших
Хтось може закинути, що він не працює на керівній посаді, немає підлеглих під собою і взагалі не має задатків керівника, тому його ці слова не стосуються. Може й так. Але якщо ми пригадаймо останні дні нашого життя і всіх тих людей, на яких ми мали вплив, то зрозуміємо, що ми може і не є офіційними лідерами, але ними є у скритий спосіб, неофіційний Це можемо робити через поради, пояснення, зауваження, навіть, через плітки. Отож все, що впливає на інших людей, можемо віднести до використовування влади над ними.
Ісус нас повчає бути слугами
Бачення керівництва у Христа є дещо іншим від загальноприйнятого. Керівника ми завжди уявляємо сильного, авторитарного, могутнього, вищого і кращого від усіх. Ісус пропонує бути слугою. Зовсім протилежне від реальності, в якій ми живемо.
І нічого дивного, бо він і прийшов змінити світ, дати йому нове бачення. Але, якщо подумаємо краще, то зрозуміємо, що таке бачення лідерства у служінні ми вже відчули на собі. Слуга – це той, що старається, щоб іншому було якнайкраще. Можемо сміливо пригадати батьків, котрі служили своїм дітям, вчителів – учням. (Щоправда дехто міг перетворити це служіння в особисте рабство. Тоді, коли своїм служінням, зробив шкоду іншому, тобто задовольняв всі його забаганки і втратив контроль над ситуацією.)
Маємо усвідомити, що впливати на життя людей потрібно тільки добром. Отже ми, коли служимо іншим своїми здібностями і обов’язками, насправді служимо добру, тобто Богу.
Особистий приклад у служінні має особливе місце
Слова заохочують, а от приклад потягає. Ісус – це добре знав, що апостоли потребують прикладу тої Любові, про яку Ісус постійно говорив. Потребують прикладу такого лідерства, про яке проповідував. І ось, він звіщає свою смерть, як кару за гріхи. Це був правдивий приклад служіння. Служити людству до останнього віддиху…
Ісусу умер. Не мав за життя і «де голови прихилити», не мав великого війська, впровадив лише 2 закони(дві заповіді любові) і при «владі» був лише один день(коли йому наділи терновий вінець), а троном був хрест.
Можливо таке лідерство суперечить багатьом законам лідерства сучасного світу, але саме таке лідерство вже понад 2000 років впливає на багатьох людей і творить зміни.
Сьогодні також згадується Марія Єгипетська
Її спосіб служіння теж був дивний. Вона особисто не зробила великих діл для людей. Навернула себе і освятила себе. Не розмовляла із іншими, не давала порад, не навернула нікого, крім себе.
Та все ж кожний, хто дізнається про історію її життя, отримує почуття відваги зробити зміну у своєму житті.