Мудрець із сином прогулювались вулицями величного міста. Його називають Вічним містом. Чому саме так? Хм… Як виявилось, батько мав багато версій відповіді і всі були правдоподібними. Хотілось просто вірити у ці людські здогади, які внушали лише одне: бажання жити вічно.

Підійшовши до одного фонтану, біля якого крутилось багато туристів, мудрець залишив сина на якийсь час у тиші насолодитися красою витвору людських рук. Фонтан був надзвичайно красивий. Сюди приходили усі, щоб побачити на власні очі те, що є візитною карточкою цього міста.
З часом син зауважив, що люди сюди спішили не тільки для цього. Його здивувала їх незвичайна поведінка, зрозуміти яку малюку було просто неможливо. Він запитав батька: “Чому ці люди кидають копійки у цей фонтан?”
Батько підійшов ближче до сина і цього разу відповів лише однією версією: «Є таке давнє повір’я серед людей. Кидаючи монету, усі загадують бажання про те, щоб повернутися знову у це прекрасне місце. Кажуть, що здійснюється.».
Син подякував за відповідь, витягнув монетку і кинув її у воду фонтану. Потім повернувся до батька і сказав: “Я аж тепер зрозумів причину, чому люди кидають гроші у церкві”.
Мудрець на це тільки усміхнувся… роздумуючи про те, що існує багато місць, де здійснюються подібні бажання.