Мені вдалось зробити добре діло. Звичайно, було багато подяки, але Я, як справжня добра людина, почав відмовлятися: «не треба, нема за що, ні, та ви що? не треба ніяких слів!»

На наступний день Господь мені дав можливість знову допомогти тій самій людині і цього разу я старався зробити ще краще, просто хотілось допомогти. Коли виконав свою місію допомоги, подяки чомусь не було… Натомість були постійні думки: “Хм…, бач які люди невдячні… правду кажуть, що скільки не роби, а подяки не будеш мати”.

Минув час довгих роздумів і в одну мить згадав: а я ж сам про це просив. Просив те, що мені не треба подяки…