Одного разу, юнак зібрався іти до монастиря. Коли прийшов, то заявив абату, що хоче віддати своє життя на служіння Богу. Абат усміхнувся і промовив: «А ти його, життя, маєш, що хочеш віддати? Ти ним керуєш?». Юнак не зрозумів.
Тоді мудрець повів його вулицями і почав показувати різних людей. Бачиш п’яного – ним керує горілка. Он, хлопець пристально дивиться на дівчину – ним пристрасть. Там, жінка кричить – впала в істерику. Там, двоє не говорять між собою – вони під ногою гніву. Ось, хтось говорить без зупинки, а інший не може зупинитися в їжі. Як зупиниш їх, то будуть нервуватися.
Тоді ж хто є вільним? Хто керує своїм життям? Той, що уміє зупинитися на пів-дорозі, на пів-слова, на пів-погляді, бо вирішив сам. А в тебе як з гальмами?