Темою нашої наступного синодального слухання є “Розпізнавання та прийняття рішення”.
Приймати рішення – це ознака рівня нашої зрілості. У кожному рішенні ми показуємо якими ми є. Все наше життя наповнене нашими рішеннями та рішеннями інших. Але перед тим, як ми приймаємо рішення, є ще вибір! А після кожного нашого рішення є наслідки. Інколи вони є неочікувані. Від чого це залежить? Чому ми інколи з радістю приймаємо рішення, а інколи боїмось і уникаємо їх. Чому дивуємось, а інколи навіть жахаємось від наслідків і кажемо: “хотілось, щоб все було добре, а вийшло…” Факт залишається фактом, що поки ми є на цій землі від самого народження до завершення нашого земського шляху ми будемо мати вибір, будемо приймати рішення і будемо мати наслідки.
Наш Творець, дав нам цей неоціненний дар любові – мати свободу вибору. Ми можемо використати його на добро, щоб йти дорогою життя, а можемо його відкинути, або використати його собі та іншим на шкоду.
Кожен наш вчинок у вільному виборі, у свідомому прийняттю рішення буде мати наслідки для нас і для наших ближніх. Віруючі люди памʼятають про це. Наш Господь наголошував: Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити (Мт 7.18)
Притчу, яку читаємо в Євангелії від Матея (25, 31-46.), Ісус сказав разом із іншими поученнями після того, як вийшов із Єрусалимського храму. Відчувається, що побачене у храмі його дуже зворушило. Ісус виявляє свій внутрішній біль і виявляє Свої перестороги. Складається враження, що Він хоче немов зупинити тих, які йдуть хибною дорогою у провалля і йдуть на зустріч погибелі. Але як зупинити? Силою? Чи хитрістю? Якимись маніпулятивними методами?
Христос шанує волю Отця і шанує вибір людини. І якби не було гірко, але не хоче переступити межу любові і вдатись до будь-якої форми насильства.
Залишається давати особистий приклад і звертати нам увагу на те, що чекатиме нас, інших людей і цілий світ.
Ось, ми читаємо чи слухаємо про всесвітню подію, яка буде вже останньою подією, і радіємо думкою, що буде велика зустріч всіх і все тайне стане явним для всіх. Перед нами відкриється таємниця людства і ми отримаємо багато відповідей на свої запитання, які ми не мали відповідей: чому так сталось? Чому так, а не по-іншому ? Чому я не інші?
Коли відкриється все і всім, і про всіх то побачимо, що за кожною ситуацією нашого життя чи життя наших ближніх був вибір людини і було її рішення і були наслідки, які могли дати відгомін навіть на століття.
Як важливо зробити правильний вибір, розпізнаючи наслідки до чого приведуть наші рішення.
У цій притчі також перед нами відкривається тайна про те, що буде поділ. А краще сказати виявлення поділу, який ми самі робимо ще за нашого життя.
Дивно, що в часі поділу будуть великі здивування і багато чого неочікуваного. Мимоволі і себе уявляєш: а що буде із тобою? До якої ти групи людей будеш належати. Звичайно, що хочеться бути по правій стороні, біля “овець”. Але одного бажання тут замало, потрібно ще всього того, що тебе удостоїть бути подібними до вівці, а не козла.
А чому таке порівняння?
Ісус говорив до простих людей і на простому прикладі показує, що є різниця у поведінці цих тварин, хоч на зовні вони можуть бути досить схожі між собою. Кози досить незалежні і самостійні, часто показують ознаки надмірного піклування до себе і самозахисту. Натомість вівці не можуть бути на самоті, завжди в гурті і завжди потребують присутності пастиря, голос якого завжди пильнують і завжди слідують за ним. Кози хоч і сміливі, але полюбляють зверхність над іншим і один перед одним, натомість вівці показують свою смиренність як один перед одним, так і перед іншими.
Розпочинаючи день ми стаємо перед вибором: як прожити це життя? Стаємо перед вибором: ким бути: вівцею чи козлом? І від нашого вибору буде залежати наша вічність і теперішність тих, хто біля нас. Кожне наше рішення може мати наслідки на наступні покоління.
Отож:
Що чи хто впливає на наш вибір?
Як проходить процес вибору у твоїй домашній церкві?
Як ти впливаєш на нашу церковну спільноту при храмі?
Враховують твої поради, зауваги, пропозиції?
Які є наслідки нашого вибору в житті?
Яка участь Св.Духа у прийнятті твоїх рішень? Якщо так, то як це відбувається? Якщо ні, то чому?
Хай Бог благословить на ці роздуми і на ділення у наших синодальних групах у суботу/неділю після Літургії.