Дорогі браття і сестри у Христі, у сьогоднішньому уривку Євангеліє від Матея (Мт. 8,28 – 9,1) ми згадуємо про зцілення двох біснуватих Ісусом. Це нам нагадує про битву між злою силою та Добром.
Ісус припливає до берега із миром, але зло проявляє себе у всій своїй показовій характеристиці. Найперше навіює страх через крик і погрози, далі бреше і звинувачує неправдиво. Замість гостинності є вороже на ставлення. Замість відкритості є відкритий напад. І все для того, щоб приховати себе і свої злі наміри.
Вражає поведінка Ісуса спокійного, терплячого і водночас мужнього, визначеного.
Боротися зі злом – це найперше не спокуситися на його метод поведінки, не дозволити себе втягнути у його правила гри.
Коли злі духи попросили Христа, щоб вони увійшли у стадо свиней, то Христос послухав їх, немов задовільнив їхнє бажання. Але насправді це дозволило викрити правдиві плани того, що опанував душами бідних юнаків.
Це ще раз показує небезпеку зла, що кінцевою метою має знищення, смерть. Коли дозволиш злу діяти і не будеш чинити спротиву, то зло поступово при сприятливих умовах покаже своє правдиве обличчя, але вже може бути пізно.
У цих обставинах війни, коли ми стаємо жертвою агресії спокушених злом людей, ми можемо заразитись злом і тоді зло почне опановувати нашими думками, нашими почуттями і потім наші дії будуть небезпечні для інших.
Ніколи не можна пускати зло у своє життя, ніщо не може виправдати дії зла!
Тому потрібно остерігатись будь-яких проявів зла у нашому житті через нашу агресивну поведінку.
Недобре тоді, коли ти хочеш, щоб тебе боялися, бо це означає, що ти хочеш, щоб тебе не любили. Як можна любити тих, кого боїмось?
Це не добре, коли ти нападаєш на інших і погрожуєш, бо це означає, що будеш називатись агресором, терористом.
В кінцевому етапі зло, якщо не має з ким боротись, воно само себе знищує.
Тому всі його дії зводяться лише до знищення або когось, або себе.
Дорогі у Христі, у час війни не забуваймо про духовну війну, яка невидима, але згодом стає і видима через різні конфлікти і згодом війни.
Зустріч із Христом завжди приносить визволення від зла.
Пригадую приклад, коли одна особа мені розказала про одну ситуацію в житті, яка насправді дуже подібна до багатьох ситуацій, які трапляються зараз. Я лише запросив її, щоб вона запросила в цю ситуацію Ісуса, тобто щоб вона відповіла на просте запитання: а що Ісус зробив би у цьому випадку?
Вона задумалась… Спостерігаючи за нею, я відчув, як вона відчуває дискомфорт. Склалось враження, що вона немов внутрішньо бореться, бо відчула, що Ісус би зробив зовсім інше від того, що вона задумала.
Це нам показує, що зло намагається кожного з нас спокусити і потім опанувати над нами. Але, коли приходить Спаситель, то ми бачимо, що ми переживаємо духовну боротьбу в середині нас.
Цілковите визволення приходить тоді, коли ми отримаємо мир в душі, а погані думки від нас відходять і саме головне, що ми не стаємо учасники ні конфлікту, ні агресії.