Хай Бог тебе благословить

Від кого походять терпіння? Захарія втратив дар мови, але дар слухання збільшився.

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ 24 Червня, 2022. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Слава Ісусу Христу!
Різдво Івана Хрестителя – це одне із трьох свят, в якому ми вшановуємо само подію народження. Згадаємо про батьків і особливу увагу надаємо всьому тому, що відбувалося перед народженням і в часі народження.
Сьогодні в особливий спосіб звертаю нашу увагу контексті всіх тих подій, що відбуваються в Україні і також іншими особами, які дуже часто запитання: “Чому трудності у нас? Невже нас Бог покарав?”. Може і покарав, але не так, як ми собі уявляємо.
Я запрошую вас до роздумів на причиною терпінь у час зачаття великого пророка.
В розповіді про зачаття Івана Хрестителя згадуємо про батька пророка – Захарію. У нього були трудності, він та його дружина Єлисавета не мали дітей. Але попри все продовжували служити Богові і не сумнівалися у його доброті. Витривання в доброму до кінця було нагороджено. Ангел сповістив про народження сина. І бачимо велику трудність старця прийняти те, що є поза його людською логікою. Він виражає свої сумніви.
Його можна зрозуміти, тому що за всі роки очікування він вже прийняв думку, що він ніколи не стане батьком. А тепер ось така шокуюча новина. Старець мав переглянути всі свої оправдання і пояснення про причину його дездітності. Як знаємо, старшим людям це не є так просто змінити свої переконання.
Але хочу звернути увагу на ще одну деталь. Ангел через те, що Захарія засумнівався, забирає у нього дар мови. Можемо сказати про те, що ангел створив йому трудності.
Це вказує на те, що Бог може нам давати трудності, через те, що забирає у нас свою Благодать, свої дари. І ми через це можемо страждати. І причиною цього є недовіра до Бога.
В цьому випадку ми бачимо, що Бог насправді, забираючи від нього один дар, підсилює дію іншого дару. Захарія замовк, але тепер він був більше уважнішим у слуханні. Це яскравий приклад того, що, коли Господь Бог даруючи нам деякі трудності, насправді створює для нас умови для нашого спасіння.
Подібно до батьків, котрі щось забирають у дитини, але тільки для того, щоб дитина більше звернули увагу на те, що їй корисне.
Тому трудності, які походять від Бога, служать нам для добра. І коли Бог забирає щось від нас, то тільки для того, щоб дати нам щось інше, тобто те, що нам буде більше кориснішим.
При цьому всьому ми маємо пам’ятати, що є трудності, і переважно це дев’яносто відсотків, які походять від нас самих, від людей.
Ті, які ми завдаємо самій собі і тільки ми завдаємо іншим. І причиною цього є наша гріховна природа, яка сильно заражена егоїзмом. Саме тому багато людей потерпають від егоїзму інших людей. Часто ми самі, думаючи тільки про себе, в результаті створюємо для себе самих ще більші трудності. Коли подивимося на всі страшні події, які відбуваються в світі, то вони зв’язані дуже часто із горіхом, тобто є наслідком гріховного мислення і гріховного діяння людини.
Коли людина не покається і не навернеться, терпіння будуть далі продовжуватись.
Також терпіння походять від самого злого духа, який мстить нам за нашу доброту і хоче нас спокусити на дорогу нарікань, сумнівів і безнадії.
Праведні люди часто ставали жертвою диявольських спокус. І в цих делікатних ситуаціях праведники ще більше зростали у святості.
Бог допускає такі випробування, бо знає, що вони можуть привести людину до спасіння. Як і кожний батько, допускає труднощі дитині, щоб та зростала.
Отож, терпіння є і походження їх ми знаємо
Таким чином доходимо до висновку, що не всі терпіння походять від Бога. Є терпіння, які є від Бога, і є такі, що з допуску Бога ведуть нас до спасіння. Лише труднощі, які людина самі собі створює є некорисні і непотрібні, а інколи нищівні і до спасіння не ведуть.
Хочемо, щоб цей світ став кращим? Щоб у цьому світі стало більше радості?
Найперше слід відкинути наше егоїстичне гріховне мислення, яке веде лише до страждань.
Пізнаваймо Божу волю і стараймось виконати її за прикладом Марії, а також за прикладом праведного старця Захарії, котрий достойно переніс випробування і покаявшись, сповнився великої радості, тримаючи на руках свого сина, якого він назвав не в честь себе, а залишаючи в імені “Іван” пам’ять про те, що “Бог милостивий”.

Ключові слова до цього допису: ,

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.