коли би ти зустрів/ла Христа, щоби ти відповів/ла йому на запитання: що хочеш, щоб я тобі зробив?

Дорогі браття і сестри у Христі, минулого разу, читаючи уривок з Євангеліє (від Маттея 4, 12-17.), ми почули заклик Ісуса до покаяння, звертаючи особливу увагу на те, що Царство небесне є близько, що Бог є близько до нас.
При цьому Бог, який всюди і все наповняє, залишає за нами вибір: визнати Його присутність у нашому житті або ж відкинути Його волю і жити за іншими дороговказами.
В той час, коли Ісус прийшов на землю, Євангеліє нам описує занепад духовного життя у вибраному народі.
Цей народ мав би показувати приклад для інших, а насправді перебував сам у великій грішності. Прихід Божого Сина – це було бажання Бога спасти цей народ і також всіх тих, які повірять і підуть за Ісусом.
Сьогодні ми читаємо уривок Євангеліє від Луки (Лк. 18, 35-43), де описується зустріч Ісуса з чоловіком незрячим поблизу міста Єрихон. Цей чоловік сидів за містом і просив милостиню. Коли почув, що йде велика група людей, то зацікавився і дізнався, що це Ісус. Його цікавість переросла в дію, він почав кричати. Не зважав на те, що йому перешкоджали. Його наполегливість привернула увагу Христа. І коли між ними зменшилася відстань, між ними відбувся діалог. Ісус запитав його “Що хочеш, щоб я зробив тобі?” Той відповів: “щоб я прозрів!”
Почувши відповідь чоловіка, хочеться наголосити на тому, що він потребує підтримки від Ісуса не в тому, що він вже звик: жебрачити. Він хоче кардинальної переміни – хоче встати на ноги, залишити своє постійне місце перебування, але для цього йому потрібно бути зрячим. І також вражає те, що він йде за Ісусом.
Шлях від незрячості до йти за Ісусом.
У цей час синодальності церкви, ми також дуже часто перебуваємо у подібному стані цього жебрака, який пристосувався до своїх обмежень, але при цьому не залишив своєї мрії – бути зрячим, бути вільним.
Ісус своїм питанням: “що хочеш, щоб я тобі зробив?” Заохочує викрити його правдиве бажання. Інколи ми, дивлячись на людину, легко робимо свій висновок, що потрібно людині, не вислухавши навіть її. Ісус показує свою близькість, близькість  до бажання людини.
Для нас християн – це дуже важливо пізнати поведінку Христа, який уміє показати близькість Свою через слухання, через діалог. Саме в цьому народжується правдива близькість, коли уміємо слухати один одного, коли не маємо страху сказати про своє правдиве бажання. Бажання, яке може цілковито змінити життя. Стати тим, хто хоче служити іншим.
А які є наші бажання?
Коли би ти зустрів/ла Христа, щоби ти відповів/ла йому на запитання: що хочеш, щоб я тобі зробив?
Що хочеш поміняти у своєму житті?
Чи ці бажання є на служіння іншим чи просто задоволення своїх потреб, або нездійснених мрій?

Залишити відповідь