Дорогі Браття і сестри, дві історії зцілення, про які згадує євангелист Матей (Євангеліє від Матея 9, 27-35) показують немовби логічне завершення всіх попередніх історій, у яких ми згадували про зцілення людини. Після нагірної проповіді їх було 10 і всі вони були виявом милосердя до тих, хто показав свою віру сам особисто чи заступаючись за інших. Складається враження, що апостол хотів показати, що Христос може зцілити всю людину: руки, ноги, очі, мову, тобто все, що належить до душі й тіла.
Хто слідкував за цими подіями, той міг би відповіси на запитання: “Чи прийшов вже месія і чи не Ісус він?” Читати далі Ісус – це вияв Божої любові, яку не можливо було зупинити, завдаючи різні перешкоди.
Зустріч, що пригадує про правдиву дружбу
Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри розповідь євангелиста Матея нам розкриває причину чому Ісус після вигнання мешканцями Гадаринського краю спішить до свого міста, йде туди, де має статися чудо завдяки вірі друзів, які принесли свого друга.
Друзі могли би і ціле життя терпіти і доказувати свою вірність другові, але вирішили принести його до Христа, до незнайомого, до того, хто не був з їхньої групи. Саме завдяки їм відбулось не лише зцілення, не лише свобода людини, яка тепер могла пересуватися самостійно, а ще й у цьому всьому на кінець сповнилось примирення грішника з Богом. Читати далі Зустріч, що пригадує про правдиву дружбу
Зустріч з Христом, яка перемінює. Всіх?
Дорогі Браття і сестри, сьогодні ми завершуємо “Апостольський піст” і в цей благодатний час ми намагалися розпізнати, якими ми є учнями Ісуса.
Це була гарна нагода відповісти на запитання своїми вчинками. Адже по вчинках наших пізнають, що ми є учнями Христа!
Наша віра виявляється в тому наскільки ми почули голос Божий і зберегли в своєму серці, настільки ми наслідували переклад Сина Божого і стали дітьми Небесного Отця!
Ще минулого разу ми наголошували на тому, що середовище віри для нас є дуже важливим. Ми покликані допомагати один одному в наших відносинах з Богом, пережити Його присутність в нашому щоденному житті. Учні об’єднані довкола Учителя, між собою теж зближуються.
Спішить туди, де Його виженуть? Читати далі Зустріч з Христом, яка перемінює. Всіх?
Йди, хай станеться за твоєю вірою! Але, спочатку поживи в середовищі віри!
Дорогі Браття і сестри у Христі, продовжуючи наші роздуми проте, як це бути добрим учнем Ісуса, сьогодні звертаємо увагу на особу, яка викликала особливе здивування в Ісуса (Євангеліє від Матея 8, 14-23).
Це було одне із перших явних чудес після нагірної проповіді. І це сталося з людиною, яка не була вихідцем вибраного народу, а навпаки була загарбником. Вражає, що те, про що говорив Ісус до вибраного народу до своїх учнів, стає явним у поведінці чужинця. Та ще й якого – сотника! Та ще з якої причини – той просить за свого слугу, раба, якого можна було купити за дрібні гроші!
Відчувається, що Ісусу і сотник розуміють один одного з півслова.
Читати далі Йди, хай станеться за твоєю вірою! Але, спочатку поживи в середовищі віри!
I як же Бог дивиться на цей світ? – це нарікання чи вияв бажання?
Дорогі брати і сестри, бути учнем Ісуса означає: Його зустріти, почути Його поклик і піти за Ним, а далі починається диво.
Ми можемо зауважити, як як у нас починаються відбуватися зміни.
А все починається з того, що ми починаємо бачити цей світ так, як це бачить Бог!
Не раз ми чули як люди кажуть: “як Бог на це все дивиться?”
Можливо вони не зауважують, що в цьому вислові ставиться незамінний акцент на тому, щоб Бог подивився цей світ так, як ми бачимо! Бо ми бачимо його не дуже таки добре. Може саме тому цей вислів говориться, зітхаючи!? Такий песимізм є наслідком того, що ми у звертаємо велику увагу на недосконалості, тобто на те, що нам не до вподоби.
А так, як ми ж ми самі недосконалі, тому не бачимо досконало всієї картини творіння. Це у свою чергу породжує у нас неправильні висновки, на яких ми потім будуємо своє життя. І не забуваймо, що таких, як ми цілий світ… Читати далі I як же Бог дивиться на цей світ? – це нарікання чи вияв бажання?