дорогі браття і сестри у Христі, минулого разу ми звертали увагу на середовища віри.
І було до кожного з нас запитання, а в якому середовищі віри ми живемо?
Або, яке середовище ми творимо?
Це факт, що інші люди впливають на нас і ми також впливаємо на інших. Тому кожен, хто цінує своє життя, береже його, той має зробити добрий вибір, де він має жити, з ким він має жити, щоб не зробити собі шкоди.
Приклад сьогоднішньої історії про вигнання злих духів із двох чоловіків у гадаринському краю (Матея 8, 28 – 9, 1.) нам показує, що люди можуть піти на так званий “компроміс” із злом, зжитися.
Зло тішиться, коли воно може контролювати те, що має належати людині.
Так було у тому краю, зло контролювало не тільки людське життя, але також і територію, яка могла бути для їхньої радості, а не для смутку і страху.
Дуже вражає, що люди не оцінили те, що Христос зробив для них, а замість вдячності заявили про небажаність Його присутності. Ісус покірно відійшов від них.
Ми можемо зрозуміти їх і найти безліч оправдань, бо вони були збентежені, бо зазнали матеріальної шкоди, бо були в стані шоку і т.д. Але факт залишається фактом, що вони віддалили від себе Бога.
Це нам також пригадує про щось подібне, яке траплялось в нашому житті.
Коли Господь звільнив нас від якогось зла, а ми були чимось засліплені і закрились перед Богом, відштовхнули Його присутність в нашому житті.
Переважно це стається тоді, коли ми зживаємось із злом, звикаємо до нього і непомітно пішли на деякий компроміс, тобто дозволили злу контролювати якусь частину нашого життя.
Як можемо це зауважити?
Визволення від зла, від лукавого – це радість, це очікувана мить. Перше, що приходить на думку – це подяка.
Ось тому віруюча людина дякує не тільки за те, що отримує, але також за те, що втрачає, бо довіряє Богу, бо знає, що Господь все робить для добра людини.
Дорогі браття і сестри у Христі, історія людей у гадаринському краю закінчилась якось не добре. Ісус прийняв вибір цих людей і смиренно їх залишив.
Але все могло бути по-іншому. Цікаво як?
У цей день запрошую вас подякувати Богу за все, що нам дав і за те, чого ми позбулись.
Запрошую вас звернути увагу на чистоту нашого серця, щоб у ньому не було жодного компромісу із злом, яке хоче контролювати наше життя. Адже кожного разу, коли ми йдемо на компроміс із злом, ми поступово звикаємо до його присутності у нашому житті. І з часом ситуація, подібно як в Гадариснькому краю, може повторитись із нами,коли ми скажемо “НІ” присутності Христа у нашому житті, бо зло може настроїти проти Бога, показуючи Його винуватим за якусь скоєну шкоду.
Хочеться вірити, що з часом люди запитались один одного про те, що сталось і отримали правдиву відповідь: “Хто знищив стадо свиней? Зло. А чому тоді ми прогнали Христа?
Так і ми можемо переосмислити деякі історії нашого життя, коли ми сказали Богові “НІ”, коли зреклись Його присутності. Тепер ми можемо сказати Йому прости і прийди до нашого життя, ми хочемо бути з Тобою!