Пресвята родина запрошує нас зберегти благословення у час випробувань
Дорогі браття і сестри у Христі, сьогоднішнє Євангеліє (Мт. 2, 13–23) ставить нас перед парадоксом. Ми бачимо Пресвяту Родину у момент їхнього найбільшого благословення – Бог став людиною і замешкав серед них. Здавалося б, час сповнення обіцянок має бути часом спокою та торжества, але життя Йосифа і Марії виявилось не таким простим і безпечним, тай торжество тривало недовго. Так виходить, що бути “благословенними” для них не означало уникнути земні тривоги, небезпеки чи раптові переміни.
Цей короткий уривок Євангелії показує, що з Божою волею погодились не всі, не всі сказали з Марією і Йосипом: “Нехай буде воля Твоя!” Цар Ірод, ведений злом та власними амбіціями, забажав змінити Божий план спасіння через жорстокість і смерть. Це постійна боротьба: людина, яка хоче, щоб “було добре тільки їй”, стає на шлях руйнування. І Бог, Котрий хоче спасіння для всіх, і Він здатен вивести добро навіть із найнапруженіших обставин, в яких знаходяться люди, які Йому довіряють. Прочитати все »
Бог серед нас: Чому Різдво неможливе наодинці?
Слава Ісусу Христу! Дорогі брати і сестри у Христі, ми стоїмо на самому порозі Торжества Великого Таїнства Воплочення Божого Сина. За кілька днів ми обʼєднаємось у співі «З нами Бог», але сьогодні, у неділю перед Різдвом, запрошую вас роздумати над тим, як Бог входить у наше життя і творить його дійсно НАШИМ. Як сьогодні ми можемо проголосити БОГ Є З НАМИ?
Спокуса самотності: Вибір Йосифа
У сьоігдонішньому уривку пригадаймо на мить стан св.Йосифа. Він мав трудність і вирішити її планував через спосіб, який вважав найкращим, але чи Божим? Його першою реакцією, попри всю його праведність, було бажання віддалитися. Євангеліє каже, що він хотів «тайкома відпустити» Марію.
Йосиф хотів залишитися сам зі своїм болем і залишити Марію саму з її «проблемою». Це дуже людська реакція: коли ми зустрічаємо щось незрозуміле, болюче або занадто величне, ми хочемо сховатися. Ми кажемо: «Це моя приватна справа», «Я сам із цим розберуся», «Не хочу нікого втягувати у це». Але план спасіння не передбачав самотності. Якби Йосиф пішов, він би зберіг свій спокій, але втратив би Різдво. Прочитати все »
Бог не відмовляється від Свого задуму, Він розшириює межі своєї любові на «недостойних».
Дорогі браття і сестри у Христі, притча про запрошення на велику вечерю (Лк. 14, 16-24) звертає нашу увагу на священний дар свободи перед Богом.
Господь щиро запрошує, але Він залишає нам право прийняти або відкинути Його поклик. Бог кличе з великою надією на нашу присутність, але Він готовий прийняти й нашу відмову. При цьому Його Задум не руйнується, Його план не скасовується, і Він не закривається в Собі розчарований чи ображений. Навпаки, ця притча являє Його безмежну відкритість до інших – до тих, хто ніколи і гадки не мав, що може стати учасником такої події. Прочитати все »
Світло на свічнику – це Христос, Марія і ми?
Дорогі браття і сестри у Христі, у сьогоднішньому уривоку Євангелії від Луки (Лк. 8, 16-21) ми чуємо слова, які звертають нашу увагу на світло: “Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.” Хто є цим Світилом, про яке говорить Господь, – це Він сам, Христос, Його Слово , що просвічує і освячує кожну людину, яка приходить у цей світ. Але хто став цим Свічником, на якому це Світло було поставлене для всього світу? Це Пречиста Діва Марія. Це так, яка була вибрана і та, яка погодилась стати посудиною, свічником для Світла.
Бог не дозволив, щоб світильник, призначений нести Світло світу, був вкритий чи схований темрявою гріха. З першої ж миті Зачаття, Марія була збережена від усякої плями первородного гріха і будь-якої іншої плями недосконалості. Вона стала цілком чистою, абсолютно непорочною посудиною – досконалим свічником для досконалого Світла. Прочитати все »
Жити самому чи з іншими, або в чому маю бути багатим?
Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангеліє від Луки (Лк. 12, 16-21) Ісус розказує нам притчу про одного багача, який несподівано став ще більш багатшим. Кожен з нас у житті щось отримує, щось здобуває… Ми будуємо плани, ставимо цілі, прагнемо кращого. І це природно. Ми хочемо, щоб наше життя стало зручнішим, радіснішим, безпечнішим. Нам кажуть: старайся, працюй, досягай! І ми стараємося: спершу добра оцінка в школі, потім підвищення на роботі, більше заробітку, більше можливостей.
Але сьогоднішня притча з Євангелія ставить перед нами дуже важливе запитання: а що потім? Що станеться тоді, коли твої комори будуть повні? Коли ти нарешті можеш сказати: «Маю достатньо, і що тепер буду жити тільки для себе»? Прочитати все »
Тихий вечір на дворі і Миколай
Тихий вечір на дворі,
А дитинка при вікні
дивиться йде Миколай,
просить: “Отче, завітай”
А владика далі йде
і ні оком не моргне,
А в дитинки сльози, сльози:
“А я чемна була тоже …”
Тихо матінка підходить
І з сльозами ніжно мовить:
“Прости, доню, нас з батьків,
Що живеш не в багачів. Прочитати все »