у кожній складній ситуації має бути відповідне рішення
Прибігаю на станцію і лечу швидко до кас за квитком, а там неочікуваності мене вже є велика черга. Захеканий привертаю увагу всіх. Залишилось мало часу до відправки поїзда, а людей – багато. Мій благальний погляд не залишив поза увагою касирку, вона дала знати, що зрозуміла мій критичний стан, але кивнула головою на людей, мовляв: хай вони вирішують. Я миттєво попросив усіх пропустити, пояснюючи, що можу запізнитись на потяг. Люди спокійно між собою переглянулися, дехто висловився, що ми всі рівні і у всіх нас теж нагальні справи, тому мені треба краще організовуватись, врешті це не їхня вина в тому, що я запізнююсь… вони обговорювали, а час швидко злітав. Я стояв в очікуванні рішення моєї долі і долі тих, хто чекав на мене. Врешті одна жінка змилосердилися і повірила мені, пропустила. Жінка на касі теж миттєво і з радістю подала мені квиток і ще й побажала щасливої дороги.
Ледь встиг, двері за мною закрились і потяг рушив з місця… Ох, яка радість…. Сиджу, відхекуюсь і відходу від попереднього стресу … Прочитати все »
Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому
Дорогі Браття і сестри у Христі, у Євангелії від Луки (Лк. 8, 26-39) ми читаємо Історію про зцілення і звільнення від дії зла одного чоловіка. Розвиток події нас дуже вражає, але особливу увагу привертає той факт, що на завершені історії Ісус не задовільнив прохання цього чоловіка бути з Ним, але навпаки відпустив його і попросив: “Вернися додому й розкажи все, що Бог зробив тобі”.
Без сумніву це була не найкраща кандидатура серед всіх, хто на той час був, щоб розказувати про Бога, але Ісус вибирає саме цього чоловіка для особливої місії. Прочитати все »
А де є то ті, що храм прибирають?
У неділю перед літургією у храмі приватно молились побожні люди. Їх кожного разу подивляти всі, бо саме вони творили молитовний дух перед Богослуженням, вже не згадуючи те, що вони ніколи не запізнювались.
Їх не один вважав достойним прикладом воцерковлених людей.
В один момент одна молільниця зауважила, на підлозі сміття і миттєво відреагувала, кажучи: «А де є то ті, що храм прибирають?» Прочитати все »
Бачити і слухати та розпізнати до чого це мене приведе
Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми читаємо притчу про “одного” багатого і “якогось” Лазаря (Лк. 16, 19-31). Ця притча припадає відразу після іншої притчі, яку ми чули минулого разу, тобто «про Сівача».
Можемо припускати, що притча про багача і Лазаря є явним прикладом того, що стається із людиною, котра хоч слухала Слово Боже, але не дала добрих плодів праведного життя, бо розкоші цього життя заглушили її серце і вона стала нездатною приносити плоди любові.
Багатий був добрим чи злим?
Прочитати все »
Ісус доторкнувся до мар – Боже слово має торкнутись тебе, щоб дати тобі життя
Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки ( Лк. 7, 11 16) , ми читаємо зворушуючу розповідь про похорон сина вдови, жінки, яка вже зазнала втрати свого чоловіка, а тепер лежить мертвим єдиний син. Хоч зібралось багато людей довкола неї, але відчуття одинокості у цьому світі примножувало це горе.
Які би ми, люди, не були черствими, чи байдужими, чи зайнятими справами цього світу, чи в ейфорії безтурботності, але звістка про смерть торкає кожну людину, бо перед смертю зупиняються всі, бо розуміють, що тут йдеться про останні речі в земському житті людини. Тут є зустріч із істиною, яку пізнає кожен народжений.
До смерті, до світу померлих ставляться у різний спосіб: хтось боїться, хтось вшановує, хтось уникає розмови про це. Але кожен в глибині душі відчуває, що рано чи пізно зустрінеться із цією темою: буде втрата в сім’ї чи серед друзів, може випадково зустрінути похоронну процесію, або ж відчуття смерті торкнеться і самої людини і людина призупиняється.
Дуже часто люди забуваються, що шлях кожної людини зупиниться і тому вартує пам’ятати про це. Прочитати все »
Будьте, як Отець (синодальні слухання)
Тема: “Будьте, як Отець”
ВСТУПНІ РОЗДУМИ:
Дорогі Браття і сестри у Христі, у Євангелії від Луки (Лк. 6, 31-36).ми читаємо уривок із Нагірної проповіді Ісуса:
У цьому уривку Ісус згадує про грішників і про добрих, про тих, від кого можемо отримати взаємне і тих, котрих, ми зачислили до ворогів.
Чуємо кожного разу запитання “ яка ваша заслуга?”
Цими запитаннями Ісус немов запрошує переглянути своє життя. Життя, яке ми організували собі добре: є внутрішній закони і звичаї, які виробились досвідом. Все немов функціонує. Ти мені помагаєш, а я тобі. А тих, хто став ворогом, того треба обминати і не мати нічого спільного. Все немов ясно і надійно.
Але так виглядає, що Ісус чимось невдоволений.
Стає ясніше, коли Він проголошує: “Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний”.
І лише тепер стають зрозумілими і слова про прощення, і про любов, і про те, щоб не чекати назад нічого … Отець наш небесний є таким … А ми, а я, а ти? Прочитати все »