Хто з нас важливіший?
.jpg)
Це був звичайний будній день. До храму увійшов спочатку паламар, а за якусь мить співець. Паламар розігрів вугілля для кадила, перевірив свічки, почав щось метушитися між вівтарем і притвором. Співець стояв поблизу іконостасу і щось гортав й мугукав для розспівки, прислухаючись до власного голосу чи з для контролю, чи то задля задоволення.
Паламар став перед іконостасом і милуючись, що все готово до служби, сказав: “Без моєї праці не було б Служби Божої. Хто б відкрив храм, приготував вівтар, кадило, чи запалив лампади?” “Може й так, але без мого співу яка би то була Служба Божа? Мовчання? Я – голос молитви Божого люду!” — відповів співак. “Я — руки і ноги цього святого служіння!” – не зупинявся перший. “А я — її душа!” – не здавався інший.
Бесіда ставала з кожною реплікою різкішою. У храмі ще не було людей, та вже витала тінь гордості. “Без мене храм був би холодним і темним” — промовив паламар, пильно вдивляючись у палаюче кадило і продовжив: “Я стежу цілу службу, щоб вугля горіло, щоб дим піднімався до неба, показуючи як молитва піднімається до небес!” Співець зайшов до захристії і, помахуючи молитовником, тихо, але впевнено заявив: “А я надихаю людей співом, веду своїм голосом їх у молитві. Голос — це молитва серця, без неї служба мертва.”
Не відомо чи би закінчилась ця суперечка про важливість кожного, як би двері не заскрипіли. Прочитати все »
А де є то ті, що храм прибирають?
У неділю перед літургією у храмі приватно молились побожні люди. Їх кожного разу подивляти всі, бо саме вони творили молитовний дух перед Богослуженням, вже не згадуючи те, що вони ніколи не запізнювались.
Їх не один вважав достойним прикладом воцерковлених людей.
В один момент одна молільниця зауважила, на підлозі сміття і миттєво відреагувала, кажучи: «А де є то ті, що храм прибирають?» Прочитати все »
Між єгоїзмом і жертвенністю, між служінням і пануванням
Дорогі браття і сестри, ми приближаємося до завершення Великого посту. Цей шлях сорокаденної молитви, роздумів, добрих діл ми намагалися здійснити у кліматі духовної підтримки. Досвід нашого життя показує, що бути у спільноті, сім’ї, групі друзів – це великий дар, але також і велике випробування. Адже кожна людина має свій характер, має свої вподобання, має свої переваги і недоліки, саме інколи піддається випробуванню – чи наша “різність” стане причиною конфлікту чи взаємного доповнювання.
В історії, яку ми чуємо у 5-ту неділю Великого посту, показано слабкість апостолів (Мр. 10, 32-45.). Одні хотіли мати запевнення у майбутньому стосовно їхньої кар’єри, а інші, дізнавшись про це, заздрісно із гнівом виявили своє обурення. Почалась суперечка.
Подібні ситуації також стаються і в нашому житті, Прочитати все »
Дух служіння допомагає стати милосердними
хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою
Дорогі браття і сестри, ось ми далі смиренно наближуємося до кінця Святого Посту ”Діл милосердя”.
День за днем, добрий вчинок за добрим вчинком! Це важливо малими кроками йти дорогою до святості. Ця дорога завершується в Божому Царстві, Царстві Отця. У цьому царстві будуть лише діти Божі. Кожна дитина подібна до батьків. У Божому Царстві будуть ті, котрі подібні до Бога.
Бути слугою чи бути паном? Прочитати все »
Глава Східної Церкви і Західної залишили місце іншим – вияв чого: слабкості чи мужності?
Дивне співпадіння. Кілька років тому Патріарх слов’янського Сходу блаженніший Любомир відійшов від свого патріаршого уряду, даючи місце і можливості для молодого Глави Церкви, а тепер патріарх Заходу показав смиренність.
Прості жести із складними обговореннями довкола. Чому, для чого і що буде?
Ми, християни, віруючі люди, дивлячись у телевізор і слухаючи світських людей, не можемо дати заглушити себе їхніми висновками, що і намагаються зараз зробити.
Закликаю вас подивитися духовно на цей вчинок і зробити для себе духовні висновки, це по- особливому стосується тих, хто вже довший час блокує на собі владу. Прочитати все »
Входимо у піст, щоб навчитися служити й віддати своє життя
Дорогі браття і сестри, слуги один перед одним у взаємній любові.
Перед нами вже останній тиждень Великого Святого посту. Наступна Квітна неділя торжественно уквітчує цей час благодаті, у якому ми мали приготовитися до пережиття Страсного тижня і до дня Воскресіння, і зробити крок до зміни в особистому духовному житті. Вартує ще раз пригадати ціль, яку мали на початку цього посту: відновити у нас упалий образ Божий. Прочитати все »