Дар незалежності – це сміливе рішення

Дар незалежності – це сміливе рішення, що показує твою зрілість взяти відповідальність за своє майбутнє та інших!
Зі сторони інших – підтвердження, згода і повага до твоєї особистості.
Це подібно до сім’ї, коли дитина виростає і бажає наслідувати своїх батьків, хоче створити свою сім’ю і хоче взяти відповідальність за інших.
Батьки благословляють і допомагають у звершенні цього зрілого рішення, що допоможе у досягненні зрілості особистості.
Хто зазіхає на незалежність інших, той показує свою незрілість! Він нещасний, заздрісний, пожадливий…
А все має корінь в тому що, він сприйняв свою незалежність як відокремленість і відчуженість, втечу, тому нагадує втікача.
Але втікач завжди перебуває в панічному страсі, йому постійно маряться вороги і він завжди втікає.
Тому й не може мати свого і взяти відповідальність і турботу за своє. Втікач він завжди хоче чужого.

Прочитати все »

Чому ми не змогли?


Дорогі Браття і сестри у Христі, наша мандрівка по Галілеї мабуть буде завершуватись, адже у сьогоднішньому уривку Євангеліє від Матея (Мт. 17, 14-23.) ми чуємо, як Ісус звіщає про свою смерть і воскресіння. Ця подія стається після того, як Ісус був на горі, де сталося Його Преображення.
У великому піднесенні апостоли та їхній Учитель повертаються до інших апостолів, які продовжували своє служіння людям.
Коли вони наближалися до натовпу, то першим, хто підходить – це батько. Батько, який просив за свою дитину, який болісно пережив, що апостоли не змогли вигнати злого духа.
Апостоли також прийшли до Христа, до їхнього Учителя, але не відразу, лише потім, коли були на самоті.
Факт того, що вони щось не можуть їм також не давав спокою. Прочитати все »

Дайте ви їм їсти… Про помноження хлібів і риб

Дорогі браття і сестри у Христі, котрий обʼявив нам правдиве обличʼя нашого Небесного Отця.
Подорож за Ісусом – це не просто прогулянка.
Вже котру неділю ми продовжуємо подорожувати з Ісусом. Ця мандрівка від неділі до неділі почалась від того часу, як ми почули заклик до апостолів: “Ідіть за мною”, і ми вирушили разом в цю подорож по Галілеї. Пригадуємо ці зустрічі Христа в Капернаумі, у Гадаринському краї, як він подорожував морем і багато людей і що за ним. Тому що неможливо було стримати себе бути при роботі, залишитися в своєму домі, знаючи, що там є той, хто тебе чекає. Є той який би тебе хотів прийняти таким, яким ти є: хворий, немічний, грішник, біснуватий. І всі були переконані в тому що він є той, хто тебе прийме завжди. Він не скаже тобі: я зайнятий, я не маю часу. То який який має стільки багато добра, що вистачить на всіх.
У всіх розповідях, які подають нам євангелисти, ми можемо відчути те, що Ісус хоче нам зробити особливе відкриття: пізнати правдиве обличчя Бога. Тому що пізнавши правдивий образ Бога, ми тоді пізнаємо, хто ми є насправді, відтак чому ми є такими і до чого ми покликані.
Як ми почуваємося тоді коли про нас говорять те, чим ми не є?

Прочитати все »

Милосердя – це не жалість до слабшого… це вияв любові

Ті, хто легко проявляють милосердя перед слабшими, визнають, що важко залишитися милосердними перед сильнішими. Звідси випливає висновок, що жалість /жалюгідність і милосердя – це не те саме, хоча дуже подібні між собою.

Ісус покликав нас бути милосердними, а не жалюгідними, жалісними, жаліючими слабших.  Прочитати все »