Хай Бог тебе благословить

Нагадай мені, Боже…

Розділ: Цікаве. Написав о.Віталій ~ Грудень 30, 2008. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Нагадай мені, Боже, хворобою, що існують хворі, щоб умів їх розуміти і не забув про них.
Нагадай мені терпінням, Боже, про страждаючих, щоб не забув співчувати і плакати.
Нагадай мені приниженням, Боже, про відкинутих, щоб не возносився надто високо над іншими і не забув про забутих.Нагадай мені образою, Боже, про скривдженних, щоб не забув біль душі, коли виникне бажання когось образити.
Нагадай мені голодом, Боже, про бідних і знедолених, щоб не забув дивитись в очі потребуючим і підтримати їх чим зможу.
Нагадай мені, Боже, красою цього світу, щоб пригадав собі, що я є сотворений на Твій образ і подобу, і що покликаний продовжувати Твоє діло творення.
Нагадай мені гріхом, Боже, про грішних людей, щоб не осуджував їх, а співчував і молився за навернення.
Нагадай мені, Боже, радістю, що існує радість, і щоб не забув, що життю потрібно радіти.
Нагадай мені, Боже, самотністю, щоб пам’ятав про осуджених несправедливо, щоб відчув на собі одинокість і покинутість і, щоб не забув душевний біль одинокої людини.
Нагадай мені, Боже…
Не забудь про мене, Боже.
Ти знаєш, що я часто можу захопитись тим, що мене віддалить від реальності життя.
Ти знаєш, як я потім блукаю, щоб повернутись до щоденності.
Тому нагадуй про те, що є довкола, що біля нас, що буває і в нас самих.

Коли – це все мене спіткає, то пригадай мені цю молитву, що я пригадав собі, що Ти мене пам’ятаєш…

Переглядів було:1489

Ключові слова до цього допису: ,

Відгуків є 4

  1. Vasyl_D

    “Нагадай мені, Боже, хворобою, що існують хворі, щоб умів їх розуміти і не забув про них.”

    Недавно сам пережив таку ситуацію, бо 5 днів провів у реанімації. Дивлячись на людей, які там лежали зі мною, розумів що мої страждання поряд з їхніми – порівняно малі. У кожної людини своя історія, свої біди і хрести, з якими вони часто залишаються сам на сам, що і є саме важче з усього.
    Що ж зробиш – людям потрібні усміхнені і успішні друзі, які не створюють проблем, з якими можна безтурботно веселитися, хворі ж люди залишаються усіма покинуті і забуті.
    Я зрозумів, яке велике значення має для зболеної людини увага і просо “не байдужість”, тому намагався потішати кого міг, і як міг. Коли о. Ярослав ходив сповідати і з Св. Дарами, побачив як важливо і життєво необхідно це для людей, як допомагає і підносить це їх.
    Хіба б зрозумів я це не переживши? Звичайно, залишається у мене ще багато питань на які я поки не можу знайти відповідь, але однозначно можу сказати:
    я дякую Богу за усе і за цю хворобу, якою Він хотів мене навчити того що словами я не розумів…

  2. annychka

    дорогі друзі, слава Ісусу Христу! підкажіть що робити, аби не стидатись бути не байдужим. сьогодні я йшла з малою донькою і побачили чоловіка, якому вилно було важко йти. я подумала що мало чим зможу допомогти(ще десь мені дитя втече на проїзну частину), може йому нічо не треба і т.д.
    верталась назад через пів години – він вже сидів нна землі і знов минула. можна уявити, що він був не тверезий (я колись пяного підняла, то він ще гірше впав) але якщо людина дійсно потребувала допомоги!? і таке зі мною не вперше. може треба менше міркувати, а більшем діяти, але не виходить. допоможіть будь-ласка.

  3. sofia

    Уважаемая Анечка! Вы правильно сделали, что обратились за помощью. Ведь ситуация может повториться. Я бы вам посоветовала поработать над собой – вы просто не решительная.Обычно утопающего спасает человек смелый, решительный и умеющий хорошо плавать. Вы верующая, а верующему человеку всегда и во всем помогает Бог. Целую вас и обнимаю.

  4. annychka

    дякую.

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.