Як би ми вибір зробили? Який вибір робимо? А чому?

Loading

Дорогі браття і сестри, історія про зцілення жінки, яку зцілив Ісус після 18 років пригнічуючого життя, нас спонукає до запитання: а як би ми вчинили у цій ситуації? Який ми робимо вибір у подібній ситуації у нашому житті? Як ми поступаємо тоді, коли стаємо перед вибором? Що за звичай вибираємо? Якими користуємось критеріями в часі вибору?
Дехто може зауважити, що йому легко робити вибір, а комусь важко. Дехто робить вибір за допомогою якоїсь логіки, а хтось хаотично, в ще хтось каже: ” ну… залежності від випадку”.
Хтось вибирає, щоб йому було краще, а хтось жертвує собою за ради іншого.
А як було в історії в синагозі, що сталась у суботу, у День Господній?

В цій історії після уздоровлення жінки, народ зазнав критики від начальника синагоги: «Шість день є, коли маєте працювати; тоді приходьте і зціляйтесь, а не в день суботній
Начальник слідкував за порядком і тому слідкував за тим, за що відповідав, адже у суботній день було обмеження у праці.
Зверніть увагу, що він зробив це звернення у множині, тобто сказано було загально до всіх. Не тільки до Ісуса, який фактично поручив норму. І це вже насторожує, бо: чи можна по загальному правилу розцінювати конкретний випадок? А випадок був конкретний.Про конкретну жінку, яка 18 довгих років жила надією про зцілення.
Але Ісус також узагальнює, коли гостро відповідає і звертається у множині, ще й даючи питання: «Лицеміри! Хіба кожний з вас не відв’язує в суботу свого вола чи осла від ясел і не веде поїти? Цю ж жінку, дочку Авраама, яку сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цього вузла звільнити в день суботній?»
Узагальнення Христа у цьому випадку було, як вияв того, що вже прижилось в народі. А в народі панувало лицемірство.
А це вже  ознака того,
що були подвійні стандарти.
що забули для чого ці вказівки,
що зовнішня поведінка, стала важливішою від внутрішньої.

Запитання Ісуса  розкривають це лицемірство, бо показують, що існують подвійні стандарти – одне ставлення до тварин, інше до людини! Запитання також спонукають до пошуку відповіді: “а для чого була дана ця заповідь?” Яка причина того, що Господь дав цю заповідь?
І ми отримуємо пояснення: що ця заповідь була для вільних людей! Заповідь прийшла у той час, коли єврейський народ був визволений Богом від єгипетської неволі, де вони тільки працювали, бо були рабами.  Тому введення дня відпочинку – це був дар від Бога, щоб вони святкували своє визволення від рабства.  Вільна людина має мати відпочинок із сім’єю, людина має мати час бути з Богом, із Творцем!
А тепер пригадаємо історію із жінкою, яка була рабом хвороби 18 років. Господь, зцілюючи цю людину, повернув їй свободу і подарував їй знак Своєї присутності!
Вона славила за це Бога! Це дійсно був день суботній, день визволення, день Господній!

Начальник синагоги та інші не дали відповіді на запитання Ісуса, а ми дамо відповідь на подібні запитання? Ми знаємо чому є деякі приписи, закони, норми чи просто давні традиції, які чомусь ми дуже бережемо і узагальнюємо до всіх…

Залишити відповідь