Милосердя не чекає, щоб вияснити, хто справедливий

Кожна доброта має мати початок. Вона не може взятися з нічого. Кожну добру справу ми робимо із певної причини. Не завжди так є, але факт залишається фактом – робимо добро, бо… У кожного це «бо», тобто пояснення є різне.
Господь закликає, щоб ми робили добро з причини милосердя. Зауважмо не з причини справедливості: ти мені, а я тобі. Чому це так важливо? Прочитати все »

Довіру за гроші не купиш, але продати можна

Син зауважив як батько залишав гроші у кишені своїх штанів, які вішав на вішалці в коридорі. Це була невелика сума, але все ж це були гроші. Коли батько йшов на відпочинок, то син тихо підходив до вішалки і крав кілька монет. Це повторювалось кілька раз. З кожним разом син ставав все мужнішим і професійнішим. Він навіть увійшов в азарт.

Батько спочатку нічого не підозрював, але з часом випадково зауважив, що із сином відбувається щось дивне. Син приховував погляд і вже не відчувалось тої щирості, що була раніше. По скорому стало замітно як дрібні копійти систематично пропадають. Батько все зрозумів: син краде гроші у батька. Це його спочатку збентежило і в якісь мірі дуже рознервувало, від такого невдячного вчинку. Прочитати все »

Тоді, коли падає промінь Божого світла

У темноті не видно нічого. Ні краси, ні безладу. Є лише темінь.
Коли з’являється хоча б один промінь, з’являєтся ясність. І темінь відходить на задній план. Тоді темінь служить для контрасту. На фоні темноти освітлені речі видніються більш яскравішими. Краса видніється контрасті.
Деколи великі грішники втрачають надію на Боже милосердя,
боячисть, що не зможуть жити у світлі,
боячись, що не зможуть жити по-Божому,
боячисть, що не зможуть жити без того, що давало їм хвилини щастя. Прочитати все »

Через матеріальне доходимо до духовного, але як?

Лк. 5,1-11
Людина складається з душі та тіла. Ціле своє життя ми живемо, задовольняючи потреби нашої душі і нашого тіла. Коли це нам вдається, у нас є добре самопочуття і ми кажемо, що ми щасливі. Нові труднощі відганяють від нас почуття щастя і ми далі боремось, щоб його повернути. Така боротьба за щастя триває у нас ціле життя. Прочитати все »

Перша молитва “атеїста”

Пізнього вечора священик вертався з церкви до дому. Події дня час від часу пригадувались йому в пам’яті. Він робив висновки і припущення про те, як пройшов цей день і про те, що можна змінити у завтрашньому дні. Деколи ці думки нагадували розмову. Він немов радився з кимось. Але нікого не було видно поруч нього. Психологи би це назвали якось по медичному, а він це називав молитвою.
Ці молитовні думки перебив один юнак, що просто стояв на вулиці. Вони були давно знайомі і часто бачились просто так, але ніколи не було нагоди до розмови. Та сьогодні вітер повіяв у їхню сторону. Прочитати все »