Зло бажає тільки мучити і нищити, щоб довести до смерті. Милосердя дає життя!

1. Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах. Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!” Бо він велів нечистому духові вийти з чоловіка.

Народ, який жив у гадаринському краю, був чужим народом для євреїв і нечистим, бо споживав "нечистих" тварин, до яких належали свині. Бачимо, що Ісус цілу ніч подорожував, щоб зустрітися із цим бідним чоловіком, у якого увійшло багато бісів – легіон. Милосердя переступає всі кордони і єднає людей в любові. Із тексту бачимо, що любов робить боляче нечистому духові.

Прочитати все »

І станеться, що один буде тішитися, а інший мучитися, …..

і тоді відкриються очі на інших

1. Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішно. Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.

У притчі “про багатого і Лазаря” Ісус торкає делікатну тему про багатих і бідних. Дуже часто люди запитують: чому Бог одним дає багато, а інші не вилазять із бідності? Чому немає рівності між людьми? Багато ідеологій хотіли побороти нерівність і їм невдалось. Прочитати все »

Боже Слово сіється, а як його зібрати?

Коли говорить людина і ти її слухаєш, то слухаєш вухами, а коли роздумуєш, то чуєш свій голос і слухаєш серцем. Точки до роздумів:

1.Ось вийшов сіяч сіяти. І як він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та видзьобали його. Ця притча нам звертає увагу на те, як ми сприймаємо Божу науку, яку чуємо у Церкві, читаємо в книжках, роздумуєм про неї на приватній молитві. Є такі моменти, коли ми відчуваємо, що це Боже слово не залишається у нас, його немов хтось забирає… Прочитати все »

Віримо тільки у смерть чи ще у воскресіння?

В уривку в Євангелії від Луки (від Луки 7:11-16) розповідається історія про воскресіння сина вдови. Слово “смерть” було дуже близьким словом для жінки, яка втратила чоловіка і тепер сина. Із цим словом приходять різні пережиття, емоції. Багато із них пов’язані із смутком, плачем, журбою.

Прочитати все »

Кожної ночі і кожного разу, коли йдемо на спочинок, готуємось до вічності

Відкриваєш очі і починаєш день. Світлий день, у якому ти маєш нагоду мріяти і здійснювати свої мрії, планувати і реалізувати свої плани. Маєш можливість завершити те, що було почато вчора, або ж почати те, що може бути завершено завтра.

Кожного дня ти зауважуєш, як хвилина за хвилиною проходить, сповнюючи годинний цикл, як сонце рухається по своїй орбіті, завершуючи свій круг, як ранок переходить у день, що заміниться у свій час вечором, а далі буде ніч. Все проходить і все змінюється, залишаючи після себе історію. Прочитати все »

Але тебе не залишив, не покинув

У моєму житті є сторінки чорні і білі. На білих сторінках написані мої духовні піднесення, а на чорних – мої упадки. Мені так хочеться благодарити тебе, Господи, за ці білі сторінки, і не хочу приховувати від тебе те, що маю великий душевний біль за ті чорні. Прочитати все »