Якої віри шукаємо ми? Такої, щоб пересувати гори?
“Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого”.
Мати таку силу, щоб переставляти гори лише одним словом? Вже важко було повірити в те, що гори можуть переставлятися, а ще мати таку віру? – це було просто не реально.
Минули роки і техніка нам дала можливість не тільки змінювати ландшафт землі, а ще й її цілковите знищення. Прочитати все »
Ти учень Христа? – це говорять твої вчинки чи люди?
люди дивувалися, кажучи: “Ніколи щось таке не об’являлося в Ізраїлі!” …
Фарисеї ж говорили: “Він виганяє бісів князем бісівським!” …
Дорогі у Христі, Євангеліє описує багато чуд, оздоровлень та надзвичайних подій, які служили не тільки для земського добра людей, але перш за все для скріплення віри в Бога, для прийняття Євангелія, для спасіння Людини.
Чуда були явними і ніхто не міг заперечити їхнього неземського походження. Проста людина не могла зробити подібне. Люди, дивлячись на чудесні діла, поступово починали вслухуватися у слова про любов, про прощення, про вірність Богу. Прочитати все »
Відпустив гріхи, але сам був зачислений до грішників
І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.”
Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.”
Дорогі у Христі, історія із розслабленим, якому Ісус прощає гріхи є немов продовженням попередньої історії, коли Ісус звільнив двох опанованих від злого духа. Ситуація повторюється: Ісус робить добро, а люди за це осуджують його. Але цього разу це були не прості люди не навчені, а законовчителі. Вони були авторитетом і мудрецями народу. Цей підхід до мудрості, як побачили із історії, не був на допомогу потребуючих, але лише на збереження закону-порядку. Прочитати все »
Вигнав бісів, але і сам став вигнаний
Ісус прибув у край гадаринський, зустріли Його два біснуваті, що вийшли з гробів, такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
Дорогі у Христі, роздумуючи над цією історією, можемо побачити особливість цілого життя нашого Спасителя: Він йде до знищених злим духом людей і виявляє Своє Милосердя, а люди замість вдячності Його виганяють. Христос не сперечається відходить. Не мстить, не нарікає, не перечить.
Та все ж дивно. Люди, як правило, проганяють тих, котрі заважають їм у житті, котрі можуть бути, навіть, загрозою для життя. Чим же Христос став не вигідний для тих людей? Прочитати все »
Проповідувати Царство Боже світлими очима
Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле.
А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!
Дорогі у Христі, після роздумів над важливістю участі кожного з нас у проповідуванні Царства Божого, вартує застановитися над тим, що проповідь Євангелії має бути СВІТЛОЮ. Це означає, що ми самі спочатку маємо бути наповнені світлом Євангелії і вже потім передавати це світло іншим. Якщо ж ні, то будемо передавати “темряву”… Прочитати все »
Проповідувати Боже Царство може той, хто почув поклик від Бога і пішов за Христом
Дорогі у Христі, у другу неділю після зіслання св.Духа згадуємо про покликання перших учнів. Зауважмо, що це були прості люди, які були покликані до виконання апостольської місії.
Читаючи цей уривок, народжується подив від того, що Христос вибирав своїх “спів-працівників” немов випадково, за принципом: хто трапиться на дорозі, того і покличу. Вибирає не за ознакою талановитості та минулого професійного досвіду, не з причини заслуг чи достойності. Господь дарує своє покликання усім, кого зустрічає. Прочитати все »