Дев’ятниця на Успіння Пресвятої Богородиці
Дев’ятниця на Успіння Пресвятої Богородиці
Роздуми для *Дев’ятниці* з 6 по 14 серпня
Вірні ще від найдавніших часів не мали труднощів із визнанням того, що Марія померла, як і Її Єдинородний Син. Але це не завадило їм вірити й визнавати, що Її святе тіло не зазнало тління в гробі, і що величний кивот Божого Слова не був перетворений на порох і попіл. Навпаки, просвічені Божою благодаттю та спонукані любов’ю до Тієї, що є Матір’ю Бога і нашою небесною Матір’ю, християни дедалі ясніше почитали дивовижну гармонію ласк, якими Провидіння Боже обдарувало Пресвяту Богородицю.
Запрошую вас долучитись до спільної молитви та роздумів впродовж цих 9 днів.
Читати далі: https://www.rozdum.org.ua/?page_id=8148
Le Porte Sante: per tutti o solo per chi cerca davvero?
Sta volgendo al termine l’Anno Giubilare, tanto atteso. È tempo di fermarsi e riflettere: quale segno ha lasciato dentro di me? Come ha inciso sulla mia vita spirituale e su quella della nostra comunità ecclesiale?
Le esperienze sono diverse: c’è chi ha trovato conforto nel perdono, chi ha riscoperto la fede, chi ha percepito la vicinanza di Dio. Ma c’è anche chi torna a casa con un senso di vuoto, anche deluso, con la sensazione come se nulla fosse realmente accaduto. E allora nasce spontanea la domanda: l’Anno Santo è davvero per tutti? Le Porte Sante sono davvero aperte a ciascuno?
Cristo dice: «Venite a me, voi tutti che siete stanchi e oppressi» (Mt 11,28). Ma queste parole sembra che parlano solo a chi sente il peso della vita, a chi è affaticato nel cuore. Gesù non si rivolge genericamente a “tutti”, ma a chi è assetato, smarrito, peccatore. Come disse altrove: «Non sono venuto a chiamare i giusti, ma i peccatori» (Lc 5,32). Le sue parole sono per chi ha ancora “fame e sete” di senso, di misericordia, di vita. Прочитати все »
Не статус чи досягнення дають гідність і повагу, а Той, Хто тебе створив на Свій образ і подобу.
Якщо ти живеш переконанням, що зараз ти НІХТО, а завтра ти будеш КИМОСЬ, хто прийде той час, коли будучи КИМОСЬ, станеш в одну мить НІХТО.
Але найгірше це те, що ти так ставишся до мене, до інших.
Запамʼятай: ти для мене ніколи не був КИМОСЬ і ніколи не станеш НІХТО.
Саме це мені допомагає зберегти повагу до себе, до тебе, до інших, ким би не були і в які би ситуації потрапили. Прочитати все »
Розпочались вибори єпископа Риму (2025)
Парохи-кардинали місцевої Церкви міста Риму, яку визнають як першою у вселенській, зібрались розпізнати Божу волю у тому, хто їх очолить.
Кожен з них, згідно їхнього покликання, стає відкритим бути знаряддям Святого Духа. Це велика відповідальність перед віруючими, до з якими вони звершують їхнє особливе служіння. Їхнє одне рішення, а наслідки будуть численними і на всю Церкву.
Тому вони обмежуються від світу і віддаляються від світового крику, щоб бути ближче один до одного і щоб разом почути Божий голос, і щоб разом розпізнати Божу волю у цьому етапі Історії Спасіння. Прочитати все »
Ми не всесильні! І що тоді?
А як проходить цей піст “Паломників в Надії” 2025 року?
ВСТУПНІ РОЗДУМИ:
Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Марка (Мр. 9, 17-31.) ми читаємо зворушливу розповідь про невтомного батька, який посвятив все своє життя сину, котрий мав німого духа. Цей син від самого дитинства тримав у стресі свого батька, але це не стало причиною для того, щоб батьківська любов згасла. Батько не зрікся такого проблемного сина. Він невтомно вірив у звільнення сина.
І ось чутка про Ісуса цілителя дійшла до нього і він зробив це паломництво в надії на зцілення свого сина. Але на жаль Ісуса не було, Він в той час був на молитві на Таворській горі. Проте були учні. Чоловік попросив учнів, але їм не вдалось перемогти зло.
Коли Ісус повернувся, то батько вибіг на Йому зустріч і впав на коліна, виливаючи свій біль. Врешті син був зцілений, а батько – щасливий. Але ця ситуація залишила багато запитань в апостолів: Чому ми не змогли … ? Прочитати все »
Хресна дорога із роздумами про надію: Христе, ти наша надія!
Хресна дорога із роздумами про надію
Хресна дорога – це не просто шлях страждань невинно засудженого до смерті на хресті, це шлях, який був пройдений Божим Сином добровільно, в цілковитій надії на Отця та з довірою до Нього.
Коли Ісус запрошує нас піти за Ним, то хоче, щоб ми у кожній ситуації нашого життя памʼятали про надію, яка не посоромить, надію, що є даром від Нього.
“Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.” (Євангеліє вiд Матея 11:28-29)
Зараз пройдемо цей шлях разом, роздумуючи про надію, яку дає нам Христос, про спокуси й небезпеки впасти у відчай, а також про те, як Господь нас запрошує за Його прикладом перенести труднощі життя.
1. Ісус приймає смертний вирок
Прослава: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.
Перед Понтієм Пилатом, перед царем Іродом, перед натовпом у час несправедливих звинувачень Ісус зберігає мир у своєму серці і приймає невідворотній вирок.
Роздуми: Коли стаєш жертвою несправедливості, осуду й зради, тоді стаєш вразливим перед силами зла, які спокушають впасти в розпач, щоб потім у цій безвиході погубити твоє життя. Так сталося з Юдою: він скоїв поганий вчинок, і хоч потім розкаявся, його охопили думки про тих, хто його зрадив, покинув, використавши його у злому задумі. Грішник закрився в собі і з’їдав себе своїм же осудом, погубивши своє життя в безнадії.
Натомість приклад Христа, несправедливо засудженого, але при цьому спокійного й терпеливого показує, що можна витримати будь-який осуд і наклепи, навіть, зраду, якщо цілковито довіряєш Отцеві, який тебе ніколи не залишить, подасть тобі утіху й дасть сили усе перенести усякі напади зла. Любов Божа – це велика життєдайна сила!
Молитва: Господи Ісусе, Ти прийняв смертний засуд без нарікання й без злоби, з миром у серці й довірою до Отця. Допоможи й нам, коли ми стаємо жертвами несправедливості, осуду й зради, не падати в розпач, а довіритись Тобі й відчути Твою присутність. Амінь.
Ісусе, довіряю Тобі,
Ісусе, укріпи мене в надії.
читати далі