Архів категорії: Проповіді

Проповіді

Про прощення, або чому у житті буває важко

Loading

Наше життя можемо прирівняти до дороги, що тягнеться в незнану далечінь. Ми хоч не знаємо, що буде там в далині, але крок за кроком йдемо вперед. Віра у краще нас заохочує зробити крок на зустріч незнаному. Деколи ми просто закриваємо від втоми очі і нас тепер вже несе течія життя.
Вистачає нам відпочити, набратися сил і мужності, і ми тоді відчуваємо твердь під ногами. Тепер ми твердо стоїмо на шляху життя. Йдемо далі.
Деколи наше життя зупиняється від незнаної втоми. Ми це відчуваємо, бо сама наша душа говорить, що у твоєму житті щось не так, як має бути, щось тяготить, чомусь не відбуваються зміни. А чому не відбуваються зміни? Читати далі Про прощення, або чому у житті буває важко

Бог прийшов на землю, щоб нас ще раз переконати у тому, що Він є! Є живий Бог, не ідол, чи людська видумка!

Loading

Коли зображуємо те, що не бачили, або те, що не існує, це є плід нашої фантазії. Більше того, ми стаємо початком і творцем цієї ідеї. Іншими словами цей образ, витворений нами, є нашою власністю і ми є його володарем.
Коли люди цікавились вищою силою і не бачили її, то самі собі уявляли це божество. Хтось його бачив у вогні, хтось у воді, а хтось відчував особливу енергія від якогось природного явища чи матеріальної речі. Це було природнім: якщо щось є сильніше від мене – значить йому потрібно поклонятися.

Так було до того часу, коли людство не віднайшло дорогу до Єдиного Правдивого Бога. Але все ж таки краще сказати: коли Сам Бог не віднайшов дорогу до серця людини і об’явив Себе Самого. Так, і саме так. Бог себе об’явив людству: невідоме стало об’явленим, хоч і далі залишилось не до кінця відомим.

Читати далі Бог прийшов на землю, щоб нас ще раз переконати у тому, що Він є! Є живий Бог, не ідол, чи людська видумка!

Новий день – крок на зустріч розлуці, або чому перехід у вічність – це також зустріч

Loading

Коли людина помирає, то настає хвилина розлуки із людьми цієї землі. Часто приходить смуток від цієї розлуки, а також журба та розгубленість. Це наслідок запитання: і як же буде далі? А далі життя візьме своє русло і ми знову поринемо у наші будні. Час від часу будемо згадувати про особу, котра відійшла у вічність і це також наведе нас на думку, що і нас чекає така доля. Уникнути її просто не можливо. Кожен день – це крок на зустріч цій долі. Це крок на зустріч розлуці.
Для віруючих людей, тих, хто вірить у життя після смерті – це простіше, бо Читати далі Новий день – крок на зустріч розлуці, або чому перехід у вічність – це також зустріч

Найбільша мука в пеклі – це знати, що ти втратив

Loading

Вибір і його наслідки
Правильний вибір – це ознака зрілості людини. Правильний вибір робимо тоді, коли дійсно приносимо користь для життя. Не завжди користь можемо побачити відразу. Часто потрібно дочекатися результатів, щоб переконатися в тому, що це дійсно була правдива користь.
У кожному виборі ми щось отримуємо і щось втрачаємо. Мати все і відразу – це проти логіки будь-якого вибору. Кожна людина, яка здобуває щось, відразу щось інше втрачає. Це є логіка нашого людського існування. Тому, якщо хочемо щось мати, то потрібно бути готовими щось і втратити. Читати далі Найбільша мука в пеклі – це знати, що ти втратив

Як тривога, то до Бога – а чи завжди так має бути?

Loading

Ось, така життєва правда пояснює нам те, коли ми найчастіше звертаємось до Бога.
Mожемо пригадати наші оправдання і пояснення, якими ми користаємось при кожній ситуації, коли ми маємо вибрати: те, що Боже, чи так щось інше.
Вибрати Бога і Боже заради самого Бога
Сьогодні у цьому святі Стрітення ми згадуємо одну просту жінку і одного простого чоловіка (Пророчицю Анну і пророка Симеона), котрі очікували Господа заради Нього самого. Вони були при храмі не з причини, що їм потрібно було щось просити, вони просто прийшли, щоб зустріти Його – Месію.
Ці двоє стареньких людей своєю мудрістю нас повчають, Читати далі Як тривога, то до Бога – а чи завжди так має бути?