Про Доброго батька і Його синів i про те,чому сини неподібні до свого батька?
Дорогі браття і сестри, ми продовжуємо приготовлятись до Великого посту, до особливої пори нашого покаяння. Це чергова нагода звернути увагу на те, чи ми йдемо стежками нашого життя у правильному напрямку. Бо гріх – це зійти з правильної дороги, це відвернутись від Бога і шукати собі іншої цілі, намагаючись бути кимось іншим.
Ми, християни, обʼєднуємось у цьому спільному ділі, щоб підтримати один одного і ще більше відчути, що ми не самі. Маємо нагоду разом звернути увагу на те, чи ми часом не зхибили і не зійшли з дороги спасіння, а навіть, якщо й так сталось, то можемо спільними стараннями навернулись.
Покаятись інколи здається неможливим, але це стається тоді, коли покладаємось лише на свої сили. В одинокості криється прихована небезпека, яка спочатку створює ілюзію твоєї немов величі і всесильності, захоплює миттєвим поривом, а потім доводить до виснаження і безсилля. Захоплення дуже часто плутають із натхненням, що на відміну від першого походить від Бога.
Захоплення, походить від людини і вертається до людини, щоб дати дозу задоволення, самореалізації та почуття успішності. Такий стан не триває довго і не має потім сталого продовження, це короткочасна дія, яка спонтанно виникає і потім безлідно згасає. Прочитати все »
Неділя про зустріч Ісуса і Закхея, або про те, як Бог хоче спасти упалу людську природу
Дорогі браття і сесрти у Христі, коли чуємо Євангельский уривок (Луки 19, 1-10) про зустріч Ісуса із Закхеєм, то мабуть відразу приходить розуміння, що ми вже на порозі св.Великого посту. Ця неділя дає початок приготування до особливої пори благодаті, особливих роздумів і духовної праці задля нашого Спасіння. Бо що може бути прекраснішим за наше навернення? Пригадуємо слова про велику радість на небі від того, як грішники каються: Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.(Лук 15.10)
Ми ще перебуваємо в атмосфері Різдва і, згадуючи велике таїнство Вополочення, доходимо до розуміння, що Бог прийшов до людей не просто так, щоб побути з людиною і на тому все мало би скінчитись, тобто, як формальність, але Бог приходить, щоб спасти упалу людську природу, щоб повернути її до втраченої єдності.
Це спасіння є виявом Божої любові до свого створіння, яке було створено на образ і подобу Його.
Прочитати все »
Неповна радість, або де ж поділись девʼять?
Дорогі браття із сестри, ми читаємо радісну подію про зцілення 10 людей Ісусом(Євангеліє від Луки 17, 12-19). Причин для радості є багато: бо зцілились невиліковні люди, бо повернулись до повноцінного життя ті, хто жив, але відчував себе мертвим, бо саме ця хвороба навіювала страх іншим, тому ці люди були виключені від суспільстваі зараз вони могли бути із своїми рідними і близькими.
А також ми радіємо з того, що вони об’єдналися між собою.
Ви звернули увагу, що вони були майже всі юдеї, але серед них був один самарянин. І це надзвичайна ситуація. За нормальних обставин вони мали би ворогувати один з одним, бо юдеї і самаряни з давніх давен ворогували між собою, а тут “біда їх обʼєднала”.
Від прочитаної історії ми спонюємось радістю також з тої причини, що вони такі нещасні не закрились у собі, але разом просили Божого змилування. Спільна молитва має велику силу, адже голос багатьох – це не голос одного. Скільки багато причин для радості в одному уривку! Правда?
Але, читаючи цю розповідь докінця, ми звернемо увагу, що радість наша стає неповною. Саме запитання Ісуса: “де ж є 9?” спонукає нас до роздумів: “ чому сталось так, що лише один вернувся? А інші? Що сталось з ними?” Прочитати все »
День Святий – день радості. Зустріч Ісуса із жінкою
Євангеліє від Луки 13, 10-17. Прочитати все »
Відкрий мої очі на потреби ближнього мого
Запрошую прослухати аудіо версію проповіді притча про багатого і Лазаря. Прочитати все »
Любити ворогів? Так, як любить Бог!
Дорогі Браття і сестри, сьогодні свята Церква нам пропонує, щоб ми пригадали уривок із Нагірної проповіді Ісуса виголошеної до своїх апостолів та учнів (Євангеліє від Луки 6, 31-36).
Звичайно, якщо б це почули погани чи ті особи, які живуть за звірячими законами, тобто сильніший виживає, а ворогів твого життя треба знищувати, то не було би такої великої уваги до слів Христа і не було би тиші, а була б велика суперечка і можливо, навіть, конфлікт. Вони би сказали, що це поза їхньою логікою життя і він вимагає він них те, що неможливе, абсурдне, бо порушує закон справедливості – винні мають бути наказані.
Без сумніву слова про любов, про прощення і відкритість прозвучали, як сміливий виклик! Дехто можливо подумав, що це шлях до якогось геройства і абсурдних думок! Натомість пояснення Ісуса було просте, що це для нас є шлях поверненням до образу і подоби Божої. Тобто до того створіння, що було на самому початку творення, від якого ми відійшли через гріх.
Різниця між сучасною атеїстичною ідеологією і наукою Церкви є простою. Прочитати все »