Хай Бог тебе благословить

Збірка дописів по розділу 'Проповіді'

Прощення: для кого це можливо, а для кого це залишається ще неможливим, поки що?

Дорогі брати і сестри, сьогодні чуємо цю чудову історію про милосердного і справедливого царя(Євангеліє від Матея 18, 23-35.), яка була сказана саме після того, коли Петро підійшов до Христа і запитав: «Скільки раз я маю прощати братові своєму?»

Можливо між братами було якесь непорозуміння і тому це питання стало таким актуальним? А можливо, слухаючи Ісуса, Петро відчув, що у науці Христа є щось більше ніж прописані правила. Закон приписував аж сім раз прощати, показуючи свою доброту і терпимість. Ісус дає дуже дивну відповідь і каже: 70 раз по 7, вказуючи на безкінечність. І тут виникає запитання: «а хіба так можливо?»

Хіба ти можеш прощати людини безкінечно? Ось один раз простив, другий раз, третій раз, ну ще можна дотягнути до цього мого разу, а далі? А далі, як бути? Коли у тебе терпець вривається! Інколи ми так і кажемо: «все це останній раз! Я тебе попереджаю»

Хіба можливо не рахувати прощення? Хіба це нормально? Тобто, чи це є нормою у теперішньому суспільстві? Мабуть, що ні, але виявляється – це є нормальним в Бога. А ми створені на Його образ і подобу… Прочитати все »

Іспит віри та іспит “чи Ти тим, хто Ти є”?

Дорогі браття і сестри у Христі, продовжуючи читати Євангеліє від Матея, ми бачимо, як учні поступово пізнавали в Ісусі не тільки учителя, добродія, цілителя і не тільки Месію-Христа, вони відчували, що що перед ними є Хтось більший – Бог, який являвся у своєму Сині.
Сьогоднішня подія, коли апостоли побачили Христа, як того, хто може йти воді у часу бурі, хто може заспокоїти сили природи лише своєю присутністю, будучи під враженням від помноження хлібів, спонукала їх прийти до висновку: поклонитися і визнати Його воістину Сином Божим!
Можемо сказати, що Ісус пройшов такий своєрідний екзамен, особливо коли Петро озвучив:
– Господи, коли це ти, вели мені прийти по воді до тебе! Прочитати все »

Помноження може бути також і через ділення, щоб пригадати про жертвенність Бога

Дорогі браття і сестри, сьогодні ми згадаємо про чудо, яке стосувалося всіх людей одночасно. Попередні свідоцтва були часто окремих людей.
Згадуємо про чудо, про яке ніхто не просив, що є черговим підтвердженням Об’явлення Божого милосердя людям.
А все мало особливі умови
Ісус після того, як дізнався про смерть Івана Хрестителя, захотів бути на самоті, а радше у тісній злуці із Отцем. Навіть, якщо всі очікували від нього різкої відповіді у вигляді помсти, або ж навпаки якоїсь втечі інші краї. Ісус обирає тиху місцевість піти на гору молитись.
Він змінює свої плани через те, що бачить, як люди пішли за Ним у пустинне місце. Милосердиться над ними. Немовби залишає на стороні свій біль, свої потреби і далі залишається бути із потребуючими. Прочитати все »

Ісус – це вияв Божої любові, яку не можливо було зупинити, завдаючи різні перешкоди.

Дорогі Браття і сестри, дві історії зцілення, про які згадує євангелист Матей (Євангеліє від Матея 9, 27-35) показують немовби логічне завершення всіх попередніх історій, у яких ми згадували про зцілення людини. Після нагірної проповіді їх було 10 і всі вони були виявом милосердя до тих, хто показав свою віру сам особисто чи заступаючись за інших. Складається враження, що апостол хотів показати, що Христос може зцілити всю людину: руки, ноги, очі, мову, тобто все, що належить до душі й тіла.
Хто слідкував за цими подіями, той міг би відповіси на запитання: “Чи прийшов вже месія і чи не Ісус він?Прочитати все »

Зустріч, що пригадує про правдиву дружбу

Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри розповідь євангелиста Матея нам розкриває причину чому Ісус після вигнання мешканцями Гадаринського краю спішить до свого міста, йде туди, де має статися чудо завдяки вірі друзів, які принесли свого друга.
Друзі могли би і ціле життя терпіти і доказувати свою вірність другові, але вирішили принести його до Христа, до незнайомого, до того, хто не був з їхньої групи. Саме завдяки їм відбулось не лише зцілення, не лише свобода людини, яка тепер могла пересуватися самостійно, а ще й у цьому всьому на кінець сповнилось примирення грішника з Богом. Прочитати все »