Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство
Дорогі браття і сестри у Христі, заклик Івана Христителя, предтечі Господнього: “Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство” – є актуальним і сьогодні, адже кожний з нас відчуває на собі духовну боротьбу між добром і злом. Спокуси нас явно і непомітно відтягують від Бога, а найгірше, що ми в них віднаходимо вподобання. З часом подобається грішити і приходить звичка, яка зв’язує людину із гріхом. Так, втягнута людина, уже втрачає надію на святе життя і уявляє своє майбутнє тільки грішним. Дехто так і каже: “вже нічго змінити не зможу, мушу грішити і все”. Ні, не мусиш! Ти вільна людина і тому маєш завжди вільний вибір: між добром і злом, між святістю і грішним життям. Прочитати все »
Імігрантське життя – це добре чи …?
Дорогі браття і сестри у Христі, об’єднані у радості народження Божого сина, сьогодні Свята Церква згадує про події, що сталися після народження Ісуса.
Йосиф, попереджений у сні, був змушений втікати до Єгипту, щоб врятувати життя дитятку Ісусу. Ось так, силою обставин, Ісус стає гонимим, переслідуваним від початку свого життя, а також живе долею людини, котра в пошуках кращого залишає свою землю і приймає життя чужинця.
Ця історія є дуже близькою для імігрантів. Бо хто, як не вони, добре розуміють, що від доброго життя не залишиш свій дім, своїх рідних. Часто різні обставини, або й сама людина вимушена іншою людиною вдається до такого рішення, щоб зробити крок до невідомого краю.
Звичайно, що вимушене імігрування – це болюча подія у житті людини і така подія може залишити душевну рану. Це станеться тоді, коли серце людини наповниться злобою і наріканням, коли страх і почуття меншовартості закриють людину у її пережиттях. Прочитати все »
Вдячність – пам’ять про доброту, яку ти відчув на собі
Дорогі браття і сестри у Христі, історія в Євангелії від Луки нам описує дивну подію, у якій показано Божу любов до потребуючих людей і дивну поведінку тих, котрі отримали те, що хотіли, але чомусь не прийшли навіть подякувати (Лк 17. 12-19)
Зрозуміти прокажених ми можемо, а от найти якусь оправдовуючу причину на їхню невдячність, нам вже важче, а хіба є якесь оправдання на невдячність? Вдячність – це підтвердження пам’яті про отриману доброту, це визнання ласки і милосердя, що отримали.
Просити – це природній інстинкт
Від самих перших хвилин життя дитина виявляє свої потреби і у різний спосіб просить: плаче, простягає руки, ласкаво вдивляється… Прочитати все »
Любимо Бога – вибираємо те, що хоче Бог. Хіба є щось краще?
Дорогі браття і сестри у Христі, притча в Євангелії від Луки 14:16-24 немов показує культурні відносини між людьми. Складається враження, що Христос хоче нас повчити якоїсь форми поведінки на прикладі господаря і запрошених друзів, де є ласкаві запрошеня і вічливі прохання про вибачення із оправдовуючими причинами. Але, строгість господаря в кінцевій частині притчі показує, що зовнішня вічливість і вічлива форма поведінки не є ознакою ні любові, ні пошани. Прочитати все »
Ісус є Чоловіколюбець, а ми? Mи кого любимо? A може ЩО любимо?
Дорогі браття і сестри у Христі, уривок з Євангелія від Луки 10:25-37 нам пригадує про заповіді любові і історію про доброго Самарянина, який жив цими заповідями, і при цьому, що не належав до вибраного народу. Ісус ставить в приклад того, у чию сторону не дивились, і звертає увагу на того, хто першим звернув свій погляд на потребуючого, адже дивився серцем і в цьому доброму серці промовив Бог – Батько усіх людей. Прочитати все »
Бог допомагає усім, хто приходить
Дорогі браття і сестри у Христі, Євангелія від Луки 8:41-56 нам описує історію, коли з Ісусом зустрілись одночасно багато потребуючих людей, особливо було звернено увагу на Начальника Синагоги, у якого була вмираюча 12-річня дочка, і також на бідну жінку, яка прожила 12 років у великій нужді та в боротьбі із хворобою.
Кожен з них казав: “мені дуже потрібно” і кожен вважав, що його потреба є найважливіша, саме він потребує миттєвої допомоги, бо сил і можливості чекати нема. Прочитати все »