Бачити і слухати та розпізнати до чого це мене приведе
Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми читаємо притчу про “одного” багатого і “якогось” Лазаря (Лк. 16, 19-31). Ця притча припадає відразу після іншої притчі, яку ми чули минулого разу, тобто «про Сівача».
Можемо припускати, що притча про багача і Лазаря є явним прикладом того, що стається із людиною, котра хоч слухала Слово Боже, але не дала добрих плодів праведного життя, бо розкоші цього життя заглушили її серце і вона стала нездатною приносити плоди любові.
Багатий був добрим чи злим?
Прочитати все »
Ісус доторкнувся до мар – Боже слово має торкнутись тебе, щоб дати тобі життя
Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки ( Лк. 7, 11 16) , ми читаємо зворушуючу розповідь про похорон сина вдови, жінки, яка вже зазнала втрати свого чоловіка, а тепер лежить мертвим єдиний син. Хоч зібралось багато людей довкола неї, але відчуття одинокості у цьому світі примножувало це горе.
Які би ми, люди, не були черствими, чи байдужими, чи зайнятими справами цього світу, чи в ейфорії безтурботності, але звістка про смерть торкає кожну людину, бо перед смертю зупиняються всі, бо розуміють, що тут йдеться про останні речі в земському житті людини. Тут є зустріч із істиною, яку пізнає кожен народжений.
До смерті, до світу померлих ставляться у різний спосіб: хтось боїться, хтось вшановує, хтось уникає розмови про це. Але кожен в глибині душі відчуває, що рано чи пізно зустрінеться із цією темою: буде втрата в сім’ї чи серед друзів, може випадково зустрінути похоронну процесію, або ж відчуття смерті торкнеться і самої людини і людина призупиняється.
Дуже часто люди забуваються, що шлях кожної людини зупиниться і тому вартує пам’ятати про це. Прочитати все »
Волонтери Доброї Новини
дорогі браття і сестри у Христі,
читаючи Євангеліє від Луки (Лк. 5, 1-11) про проповідь Ісуса на березі озера, в той час, коли Петро та інші повернулись після важкої нічної праці, яка не була успішною, запрошую вас до роздумів про працю і про те, що має бути в нашому житті окрім заробітку.
У багатьох конституціях демократичних держав в перших законах згадується про право людини на працю. Це добре, що навіть на законному рівні хочуть гарантувати людині, що вона буде мати можливість для самореалізації, для суспільної користі, для виконання частини своєї місії в час.
Виконуючи добре свою роботу, ми так допомагаємо один одному жити.
За це отримуємо різні винагороди такі, як гроші, як інші послуги. Для нас це додатковий стимул для праці. Все ніби добре організовано, але ми знаємо, що є такі ситуації, коли все рушиться через те, що ти втрачаєш роботу, що не можеш віднайти зайнятість за своїм фахом, що робота може не завжди принести прибуток та інколи можуть бути втрати. Ось тоді приходить час кризи. Кожен, хто пережив, щось подібне, той знає наскільки важко у той час, коли ти не маєш прибутку. Все життя немов зупинилось і руйнується. Це позначається також і на психічному стані людини і на її навіть фізичному здоровʼї. Прочитати все »
Дорогі браття і сестри у Христі, святкуючи день народження Марії ми сповнюємось великої радості! Ця радість є від усвідомлення того, наскільки ця подія є важливою для нас. Чим більше усвідомлення, тим більша радість.
Їм зрозуміло, а нам?
Радість для Йоакима і Анни була велика – це зрозуміло, бо чекали дитя довгі роки! Будучи принижені клеймом “бездітні”, вони очікували народження Марії, бо це стало визволенням від косих поглядів на священика і на Анну за походженням із царського роду.
Радість для неба – це також зрозуміло, бо саме це дитя було покликане до особливої місії – дати плоть Богу і дати Людську любов Божому Сину.
А яка радість людству?
Відповідь знаходимо у повчанні Церкви і в нашій особистій позиції до Марії.
Тропар свята проголошує: “Різдво Твоє, Богородице Діво,* радість звістило всій вселенній,* з Тебе бо засяяло Сонце правди – Христос Бог наш.* Він, розрушивши клятву, дав благословення* і, ударемнивши смерть,* дарував нам життя вічне.”
Усі, хто прийняв спасіння від Христа, не може оминути всіх тих, котрі приготовляли прихід Божого Сина. Почитання Марії є особливим, бо вона була вибрана, щоб бути останньою і першою у цьому Ділі Спасіння.
(більше…)
В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Слава Ісусу Христу!
Дорогі браття і сестри, сьогодні читаємо уривок Євангелії від Матея (Мт. 22, 35-46.) і згадуємо про те, як до Христа прийшли законовчителі і дали йому запитання! Все би було дуже просто, як це вже було не раз, коли приходили до Ісуса люди із своїми запитаннями: прийшли, запиталися, отримали відповідь Але тут підійшли ті, хто були законовчителі і вони прийшли, спокушаючи … (більше…)
Дорогі браття і сестри у Христі, слухаючи притчу про “Виноградник і виноградарів” (Мт. 21, 33-42.), ми можемо жахнутись від того, якою може бути жорстокою людина, котра спочатку стає невдячною, заздрісною і пожадливою, а далі спокуса штовхає до ще більшого гріха – до вбивства.
Часто чуємо, як люди несподівано роблять страшні вчинки, адже спочатку видавали себе за добрих, а потім виявились жахливі злі вчинки.
Так було і так залишилось, що ми не знаємо, що є в помислах людини. Саме внутрішній світ людини,її думки і її почуття, впливає на її вчинки.
Нам потрібно часто звертати увагу на наш внутрішній світ і зауважувати: які є наші думки, які є наші почуття? Чим вони надхненні?
Якщо відчуваємо, що темрява наповняє нас, тоді слід чекати і вчинки темряви, а якщо є світлі думки і світлі почуття, тоді і вчинки світла стануть всім людям відомі.
Про що ТИ думаєш?
Наставник і послушник прогулювались по парку. Несподівано старець запитав: “Про що думаєш?” (більше…)