Найкращий камінчик – ним не був, але ним він став
На березі моря грався хлопчик. Він піднімав камінчики і кидав їх у море. Час до часу перед тим, як камінчики кинути у пінисті хвилі, він пильно розглядав їх. Деякі з них відкладав у торбинку. Як потім виявилось, він це робив, щоб показати своїй матусі.
Витягував камінчик за камінчиком і дуже дбайливо показував свої знахідки. Вкінці він витягнув останній і сказав: “Це мій улюблений камінець. Він мені найбільше сподобався. Такий зелений і гладенький”.
Мама усміхнулась і сказала: “Він дійсно гарний, але – це не камінець. Це кусочок скла”.
“Не камінець?” – здивувався син. Прочитати все »
Діти одного батька, які можуть разом спілкуватися із Батьком, якщо захочуть
Троє синів після довгої розлуки зійшлися разом у батьківській оселі. Часу пройшло багато і у кожного вже було своє життя, свій досвід і свої принципи.
Хоч, Батько був один, але так виглядало, що вони не були подібні один на одного. Не раз їм дорікали інші, висміюючи їхнє вороже ставлення та їхні поділ між собою. Сини і самі розуміли, що це не добре. Можливо тому часто не зустрічались, але пройшло трохи часу і цього разу ніхто не відмовився зібратися разом.
Оцінити і належно подякувати
Заробітчанка провернулась із далекого краю. Довший час не було її в сім’ї. Довгоочікувана зустріч відбулась щиро. Дарунки, теплі обійми, сльози радості та багато чого іншого, що жінка собі уявляла в дорозі додому.
А шлях додому не був короткий – тривав багато років.
Увечері, коли всі розійшлись, залишилися діти – син і дочка. Мама їх попередила ще по телефону, що все задумане тепер збудеться, бо роки в чужині принесли прибуток. Прочитати все »
Чин посвячення “Красивого хрестика”
Після Богослуження жінка підійшла до священика і попросила поблагословити хрестик, який нещодавно придбала. Вона простягнула долоню, на якій виднівся великий золотий хрестик і з піднятим тоном промовила: «Ось погляньте, який він красивий. Я спеціально вибирала такий величавий та з багатьма орнаментами. Я вже приміряла, мені і до мого одягу гарно підходить. Буде приємно його носити і зовсім несоромно перед людьми.»
Жінка ще далі милувалась прикрасою, а священик скривився.
Не при отцеві буде сказано
Чоловік, стоячи біля стін храму, почав розказувати жарт у колі друзів, що щойно вийшли із Служби. У самому розпалі смішної історії надійшов священик і тоді уста жартівника замовкли. На здивований погляд друзів, котрі хотіли дослухати до кінця кумедну історію, він напівшепотом сказав: “не при отцеві буде сказано!” І всі знову засміялись, дивлячись в сторону священика.
“Коло сумування” чи “коло радості”?
У кімнаті один навпроти одного сиділи мама і малий синочок. Очі в обох були зажурені і вони, зітхаючи, мовчали. Задумана мати це зауважила і звернулась до сина: « А ти чим же зажурений? Ти чому такий сумний?»
Не знаю – відповів син, – я дивлюся на тебе … мабуть мені сумно, бо ти сумна.