Категорія: Цікаві історії

Вмирає чоловік. До нього заходить священик, щоб допомогти Йому примиритися із Богом і відійти у вічність із чистою душею. Оскільки чоловік ніколи не сповідався, то йому дали зразок по якому потрібно готуватися. Це мало би допомогти бути спокійним на сповіді, хоч першій і мабуть останній. Чоловік був свідомий, що це мабуть останні години земного перебування.
В голові пролітало життя, а уста несміливо називали гріхи. З кожною хвилиною ставало все спокійніше, бо чоловік звільнявся із тягарів, що ніс ціле життя і йому ставало легше. Згідно написаного в молитовнику він на останок промовив: “каюся щиро і обіцяю навернутися …”
На якусь хвилину священик зупинився і непередбачено задумався. Здивовано повторив: навернутися? Прочитати все »

Юнак зайшов до храму і почав молитися… Його погляд був звернений додолу, та насправді – на образок, котрий тримав у руках.

Помолившись він сів на лавку, що була при стіні і занурився у роздуми. Можна було зауважити, що він час від часу перевертав іконку, дивлячись то на лицеву сторону, то на зворотню.

Старенька бабуся підсіла на лавку поруч… Вона зауважила, як хлопчина довго вдивлявся у фотографію двох жінок, яку потім повертав і вже виднілася ікона Спасителя, розп’ятого. За якусь хвилю завязалася розмова. Бабуся не могла стриматися від цікавості взнати про таємний обряд перевертання ікони, що робив хлопець. Прочитати все »

Проїзд у публічному транспорті вимагає оплати. Мудрі люди придумали абонементи, щоб мати менше мороки та трохи зекономити. Це радо сприйнялося пасажирами, особливо тими, котрі люблять стабільність і хочу мати гарантію як в оплаті, так і сервісу. Звичайно все це можна мати, коли виконати всі умови зв’язані із користуванням абонементом.
Контроль. В автобус увійшли поважні чоловіки і попросили показати білети та інші посвідчення, що давали би можливість проїзду. Коли підійшли до юнака, який настирливо щось шукав, вдруге попросили, щоб він показав свій білет. Прочитати все »

Зустрілись двоє. Почали розмову. Тема розмови була спірна. І як це звичайно буває, кожний почав відстоювати свою правоту, свою істину. Почалась завзята суперечка. За якийсь короткий час розійшлися, будучи кожний при свої думці та з твердим переконанням, що його думка є кращою від думки суперника.

Так, як вони були віруючі люди, вони добре знали, що істина є одна і, якщо раніше не було сумніву, хто правий, а хто ні, то тепер кожний запитував себе, чому совість не є спокійною? Все було ясно: десь була помилка, яка довела до конфлікту між двома, до сварки. Прочитати все »

Рідкість побачити священика на вулицях міста у теперішній час, швидше можна зустріти вивіску філіалу якогось банка, але коли циган бачить священика і двері банку, чомусь підходить саме до священика, щоб попросити гроші.

“Допоможи мені, отче!” – покірним і жалюгідним голосом звернувся бідолаха до постаті в довгій чорній одежі. Священик зупинився, обернувся і побачив молодого цигана. Тихий голос заспокоїв: “Добре, допоможу із радістю”. Юнак зрадів і простягнув руку. А священик витягнув руку із кишені, в долоні виднілись чорні чотки. Потім припідняв свою праву руку, пальці якої були якось дивно складені, і зробив знак святого хреста над юнаком, пролунали слова молитви: “Хай благословить тебе Господь милістю Своєю…”. Прочитати все »

Паломник присів на останню сходинку сходів. Влаштувавшись зручно, простягнув руку. В той час спускались з гори люди і ще з далека запримітили людину із простягнутою рукою. Кожен почав поводитися у свій спосіб. Переважно всі подумали, що він просить милостиню. Дехто дійсно витягнув якийсь гріш і кинув його у витягнуту долоню. Паломник підвів очі і здивовано сказав: “А хіба я просив милостиню?” Прочитати все »